Моя кредитна історія – Кононової Маргарити Вікторівни, почалася ще 24 роки тому. Я завжди була відповідальна у використанні кредитних коштів. Всі кредити були оплачені в повному обсязі, багато – завчасно.

Складнощі почалися з 2019 року, коли я довірилась своїй роботодавці і партнеру, зайняла посаду керівника підрозділу в її фірмі. За умовами співпраці я виконувала обов’язки виконавчого директора дистрибуційного підрозділу у Черкаській області. Оформили мене як фізичну особу-підприємця. Мною був підписаний договір з зарубіжними партнерами з значною особистою відповідальністю, як керівника. З часом у партнерки змінилися пріоритети – вона почала шукати  кохання у молодого охоронця і купувала його увагу грошима. Одного разу, коли я готувалася до оплати по договору поставки, акумулювала кошти для платежу, вона, як мій керівник, наказала мені  видати всі підготовлені кошти і поїхала з коханцем на відпочинок. Я опинилась в складній бізнес ситуації. Але звернулась до банку з проханням про кредит. 

Знайшла іншу роботу і звільнилась, але кредит залишився. Я успішно платила вчасно всі платежі,  аж поки не почалася пандемія ковід-19. Вся діяльність зупинилась. Це було складно. Я перехворіла тричі й все на ногах. Також я почала продаж єдиного на той момент власного житла, квартири в м.Черкаси, що була у моїй особистій власності – спадок від матері. Квартиру вдалося швидко продати, то ж більшість кредитів закрила завчасно. Я впевнено себе почувала, вчасно оплачувала кредити, що залишились. Але ж від пережитих нервів, ковіду похитнулось здоров’я. Загострились хронічні захворювання. У грудні 2021 року стався напад холепанкреатиту, що викликало поновлення загострення виразки шлунку. Я зібралась, накупила ліків і на роботу. Тільки почала потрошку відновлюватись як почалася війна.

Все зупинилось, було дуже страшно, не зрозуміло що далі, що робити! Думки про швидку загибель зводили з розуму. Основна робота встала на паузу. Я на орендованій квартирі з боргами у війну без роботи. За два тижні відновила роботу основна організація, де офіційно працевлаштована. Видали обладнання додому, почали працювати віддалено. Виплатили ЗП і допомогу. Розрахувалась з боргами. Але ж здоров’я від таких стресів ще погіршилось. Я вже не знала, що лікувати. Міжреберна невралгія + ще один ковід, виразка шлунку, ПТСР, психічні розлади, флебіт нижніх кінцівок, панкреатит, захворювання печінки і т.і. На лікарняні не ходила, бо працювала вдома, лежала, пила ліки і працювала.

На початку 2023 року погіршилась ситуація з роботою. Повернули до офісу. Повідомили, що проект будуть закривати, Скоротили час  роботи, почали безбожно штрафувати за  найменшу помилку. Це знову стрес. Зарплата зменшилась, потреба у ліках збільшилась. Прийшлось брати кредити у макрофінансових організаціях.
Потім взяла ще один, щоб закрити перший, і так як снігова лавина. Один за одним. Пропозиції сипались щодня, відкривала все нові і нові, щоб перекрити ті що є.

Продавати вже нічого. Робота без перспективи. Я старішаю, додаються болячки. Єдиний вихід – офіційно затвердити статус боржника і за допомогою юристів реструктуризувати заборгованість, і розрахуватися з усіма, враховуючи моє нинішнє положення матеріальне і соціальне.Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загна себе у безвихідь. 

Таким чином, станом на сьогодні, згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками, розмір моєї заборгованості складає приблизно більше 317 982,32 грн.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115542486