Моя кредитна історія – Ковальчука Андрія Олександровича, почалась у 2020 році.

Життєві обставини склались так, що зі мною проживає мати-пенсіонерка (відповідно до Пенсійного посвідчення серії ААН № 262476, виданого Пенсійним фондом України від 06.05.2014 року), яка отримує мізерну пенсію, а моєї заробітної плати зовсім не вистачало на придбання продуктів, оплатити комунальних послуг, придбання ліків, тобто таких товарів, які є просто необхідними для кожного. 

У той же час, реклама від однієї з мікрофінансових установ закликала звернутись до них, обіцяла низькі відсотки, переконувала, що я все зможу виплатили, а якщо будуть проблеми – допоможуть пролонгувати або відстрочити сплату і, я повірив, бо іншого виходу я не бачив, тому і оформив у них кредит.

Проте як виявилось кредитори вперто брехали, а потім нещадно збільшували та збільшували відсотки. Домовитись з ними було неможливо, з їх боку я чув тільки постійні погрози та нецензурну лайку. 

Підвищення цін на найнеобхідніші товари і послуги, надвисокі комунальні послуги заважали розрахуватися з боргами, а відсотки продовжували рости, кредитори телефонували, погрожували, вмовляли брати кредит у іншій мікрофінансовій організації аби закрити їх борг, і я розуміючи, що мені немає на що придбати продукти, оплатити комунальні послуги – погодився на їхню пропозицію та оформив додатковий кредит для перекредитування. З початком війни на території України виплачувати кредити стало взагалі неможливим.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2022 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Таким чином, станом на сьогодні, згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками, розмір моєї заборгованості складає приблизно більше 624 247.16 грн.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114064923