Історія 9

Моя кредитна історія – Феціци Ірини Йосипівни, почалася у 2021 році. Перший кредит оформила на навчання, кошти завжди вчасно повертала, але, коли несподівано прийшов COVІD, моя організація, на якій я працювала, перестала працювати. Відповідно я залишилась без роботи. Час йшов, відсотки наростали  шаленими темпами, тому довелося звернутися до послуг макрофінансових організацій, щоб повернути відсотки.

Згодом я почала працювати по 12 годин в день без вихідних, щоб розрахуватись з кредиторами. Однак скільки я б не сплачувала відсотки, кредити не закривалися. Я навіть брала роботу додому, ночами не спала і все одно цього недостатньо.

На даний момент бачу, що вже виходу просто не існує,  сама ніяк не справляюсь ,тому що на утриманні двоє неповнолітніх дітей, так як з чоловіком офіційно одружені, але не проживаємо разом.

Остаточно перестала погашати борги 09.08.2023, так як зменшився  потік клієнтів, люди продовжують виїжджати за кордон, коштів не вистачає навіть на сплату відсотків. 

Намагалась домовитись з кредиторами, просила реструктуризацію, але нажаль ніяк, тільки пролонгація при сплаті відсотків, а відсотки шалені вже. Кредитори не дають спокійно жити, телефонують кожної секунди з погрозами, розмовляють виключно на підвищенних тонах. Все це дуже жахливо впливає на мій психологічний  стан, почались проблеми з артеріальним тиском, не можливо ні спати, ні працювати. 

Проживаємо в чоловіковій квартирі, яку йому подарував батько. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Таким чином, станом на сьогодні, згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками, розмір моєї заборгованості складає приблизно 334 158,61 грн.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.