Історія 556

Моя кредитна історія – Коцюбенко Анастасії Ігорівни,  почалася приблизно в листопаді 2023 року. Я проживала на той момент у квартирі з колишнім чоловіком. Спочатку я брала невеликі кредити для покращення кредитної історії саме в мікрофінансових організаціях, а перед Новим 2023 роком, ми переїхали на моє місце реєстрації і я жила там без чоловіка, так як він був військовим. Десь через 4 місяці ми знову переїхали на орендовану квартиру. Протягом цього періоду почалися проблеми з чоловіком і на роботі. Працювала в Уклоні, мала дохід від 30 до 50 тисяч гривень, працювала офіційно. Почалися великі зміни: прибрали нічні зміни, які добре оплачувались та прибрали додаткові зміни і не можна було працювати понаднормово, щоб мати дохід, як раніше. Змінилася бонусна програма — тобто внутрішні зміни, які призвели до зменшення моїх доходів. Я почала перекривати кредити заробітною платою та брала нові, так як не вистачало на такі витрати, як комунальні послуги, оплата квартири. На жаль, договір та квитанції на комунальні не збереглися. Потім почалися сварки, чоловік забороняв мені спілкуватися з моєю сім’єю через свої психологічні травми, ми навіть ходили до психолога перед розлученням — це був 2024 рік, десь травень-червень. Він сварився зі своєю сім’єю і забороняв мені спілкуватися з моєю сім’єю. Тоді ми подали на розлучення вперше, а потім він прийшов і просив забрати заяву про розлучення, казав, що змінився — це був травень 2024 року. Але в загальному він взагалі не змінився, постійно принижував словесно, міг приїхати у відпустку, напитися і влаштувати сцену з підняттям рук. Його тригерило те, що я спілкувалась на роботі з іншими чоловіками в офісі (треба було їздити в офіс за новими правилами компанії), тому ми сварилися майже щодня. На цьому ґрунті він сказав, що я стала злою і мало даю уваги через роботу та умовив мене звільнитися. Я спочатку взяла відпустку, а коли зрозуміла, що краще не стає — звільнилася в липні 2024 року, бо, на його думку, моя робота заважала стосункам. Я йому повідомила, що в мене кредити і їх треба сплачувати. Він сказав, що буде допомагати з оплатою. Коли я отримала останню заробітну плату, намагалася продовжити терміни кредитів, щоб не було прострочення — і він подав на розлучення. Ми розійшлися в кінці липня 2024 року (чекали пів місяця, щоб відновити мій паспорт, і подали на розлучення в серпні, десь 28 числа, зі словами, що в мене кредити і він не витягує наші стосунки). Після пропозиції розлучення я переїхала до мами — це було в липні 2024 року, а потім, на початку серпня, переїхала до знайомої, з якою знімала квартиру навпіл. Договору не було, домовленість була усною, я платила комунальні послуги у 2024 році. Потім брала кредити для закриття інших кредитів, бо компанії тиснули на мене та вимагали оплат. Я не могла сплачувати сама, бо не мала роботи, але була в активному пошуку. 

Всі кредити були важкі. Так, всі компанії дзвонили та тиснули емоційно, але особливо важкою була компанія “Слон Кредит”. Вони приїжджали до моєї бабусі за місцем моєї прописки, кликали сусідів та погрожували бабусі, що мене посадять, якщо вона не оплатить мій кредит. Самостійно я вже не змогла оплачувати кредити після розходу з чоловіком, так як не мала роботи. Я пролонгувала деякі кредити, а деякі сплачувала за рахунок інших кредитів, бо була в активному пошуку роботи з надією, що влаштуюсь і зможу з заробітної плати виплачувати їх. У той період мені допомагали батьки з продуктами. Через великі кредити та прострочення, а також те, що колишній чоловік замість обіцяної допомоги подав на розлучення, я не могла знайти роботу. У листопаді 2024 року, подала запит до пенсійного фонду для допомоги ( у мене гарний стаж: 5 років у різних сферах, 3 роки в КЦ, менеджер по роботі з клієнтами), гарне резюме але всі компанії відмовляли через наявність кредитів. У березні 2025 року, я знайшла роботу в своєму селі — це “Сільпо”, зарплата — від 10–15 тисяч гривень, цього недостатньо для покриття боргів. Кращу роботу я знайти не можу.

Я восени 2023 року мала власну кав’ярню під назвою “Каченя”. Вона проіснувала майже 3 місяці. Я її закрила, бо дохід не покривав витрат. Власник, який здавав мені місце, мене ввів в оману. У квітні 2025 року, моя мати дізналася, що в неї пухлина, яку треба лікувати, всі думки мої де взяти гроші, щоб допомогти мамі та як позакривати кредити. На теперішній час проживаю з бабусею за місцем реєстрації.

Остання моя сплата по кредиту була десь у серпні 2024 року. Коли я подала запит на безробіття, я записала всі компанії, яким винна, у нотатки і дзвонила деяким, щоб дізнатися, чи можна зробити реструктуризацію — сплачувати хоч маленькими сумами раз на місяць з меншими відсотками. На жаль, мені відмовили. Сказали, що треба оплатити всю суму негайно, компанія не чекатиме, поки я знайду роботу. Деякі компанії дзвонили родичам і просили, щоб ті оплатили кредит за мене. Бабуся щоразу телефонувала мені, коли до неї приходили або дзвонили, і в неї погіршувався стан. Після таких візитів вона боїться брати слухавку з незнайомих номерів і кожного разу нервується, коли хтось стукає у двері.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.