Історія 514

Моя кредитна історія – Солов’юка Дем’яна Васильовича,  почалася з кредитного ліміту 500 грн. в Приват банк у 2016 році. Кредитний ліміт я вчасно завжди закривав, використовував для повсякденних витрат. В жовтні 2018 року був відкритий кредит на побутову техніку (приблизна 18 000 грн.) ноутбук  для власного розвитку в будівельній сфері (оздоблення та утеплення будівель) для перегляду контенту роботи з схемами проектами, в якій я на той час працював (зараз  на дистанційному навчанні цим ноутбуком користується син). Також були кредитні ліміти в інших банках, які я вчасно повертав. Пізніше, в березні 2020 року почались проблеми з роботою, почали затримувати виплати, зменшилися об’єми роботи, почалися проблеми зі здоров’ям, потрапив в лікарню в кінці квітня 2020 року, з діагнозом гострий панкреатит, відновлювався декілька місяців. Тоді, маючи вже кредитні ліміти у банках, почав звертатись до мікрофінансових організацій за допомогою. Як почалася пандемія короновірусу, роботи все ставало менше, а мої борги росли. Почав брати нові кредити для погашення старих. Дружина після народження другої дитини, знаходиться вдома та виховує двох дітей. Батьки не працюють, тож розраховувати можу лише на себе.

З моменту взяття першого кредиту багато чого змінилось в моєму житті. Роботу було втрачено жовтень 2020 р. Тоді були загострені карантинні обмеження, будівництво, де я працював, було заморожено, інших джерел доходу не було, відсотки росли, змоги платити вже не було. В травні 2021 році виїхав за кордон в пошуках роботи, знайшов роботу на фермі, доглядав за кіньми в Польщі, працював у місті Елк. Повернувся 10.07.2021, закінчилась біометрика. В вересні 2021 року  знову поїхав до Польщі на роботу (працював на тому ж господарстві), а повернувся 10.12.2021. Вже лютому 2022 році розпочалось повномаштабне вторгнення росії в Україну. В березні 2022 році дружина поїхала до Польщі, працювала і утримувала нас, наступні 2 роки, я провів без роботи на господарстві та по догляду за дітьми, доньці зараз рік, син в шостій державній гімназії, відвідує додаткові заняття з англійської мови. Проживав на позичені кошти в батьків та знайомих (батькам винен в районі 50 тисяч гривень і куму ще 4000 грн., 16000 повернув). 22 травня 2024 року, я знайшов офіційну роботу слюсара-ремонтника в компаній ТОВ гаскі, де й працюю.

На теперішній час я є єдиний годувальник в сім’ї, оскільки дружина не працює, так як на виховані 2 дітей. Частина будинку, в якій ми проживаємо (я, дружина, діти) за місцем реєстрації, є спадщиною мого батька.

Коли остаточно перестав сплачувати по кредитам точно не пам’ятаю, десь ще у 2021 році. Пропозицій мені кредитори жодних не надавали, пропонував їм повернути частину коштів, бо відсотки були нараховані космічні, але вони не погоджували це. Почалися дзвінки з погрозами рідним і мені. Відчуваю, страх та тривогу за своїх рідних,  через це постійно розгублений і не знаю чим що мені тепер з усім цим робити.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.