Історія 512

Моя кредитна історія – Якобчук Лесі Олександрівни розпочалася в січні 2021 року, коли ми з моїм знайомим, вирішили відкрити власний бізнес. 

 Я взяла кредит в банку на певну суму, оскільки працювала  – видали без проблем, був закуплений камінь, інструменти,  супутні товари, зняті два гаражі в місті Миколаїв. 

Сама я на той момент проживала в місті Херсоні, але мала в планах переїзд до міста Миколаєва, плани були але все змінилося в одну мить коли
у 2022 році почалася війна. Паніка та страх, охопили мене.

28 лютого 2022 року я прибула до Миколаєва, з невеличким рюкзаком власних речей і маленькою папкою документів проживала в орендованій квартирі.

Мої роботодавці, які залишалися в Херсоні, вирішили перестрахуватися і спочатку березня 2022 року відправили у відпустку на місяць. 

Вести повноцінний бізнес, а тим паче виконувати якусь роботу  під постійними обстрілами дуже важко.

Та біда не приходить сама, спочатку в один, а потім і в інший гараж, де знаходився камінь і обладнання для бізнесу були прильоти.

Про бізнес мови вже не було він перестає відповідати на телефоні дзвінки, аргументуючи, що у самого справи дуже кепські, роботи.

Починаються страшні будні, перші дзвінки з банків, розмови про те, що склалася скрутна фінансова ситуація, що в країні війна і ти знаходишся під обстрілами нікого не цікавила. 

В 2023 році АТ «Ідея Банк», в якому я брала кредит в розмірі 70300 зробив, реструктуризацію, збільшивши суму ще на 20000 грн. 

Я влаштувалася на роботу, платила кредити, орендувала квартиру, купувала ліки і продукти для мами. 

Фінансове навантаження почало зростати. Тому я дуже зраділа, коли АТ «Ідея Банк» запропонували мені ще один кредит. 

На певний час фінансова ситуація стабілізувалась, я працювала, платила кредити, обговорювали з мамою відновлення будинку після прильотів, бо за першим був другий. 

Та ситуація погіршилася в рази , після підриву Каховської ГЕС, оскільки наш будинок був затоплений.

В 2024 році я приймаю рішення взяти ще один кредит, для хоча б часткового відновлення будинку.

Я усвідомлювала, що мені буде дуже важко виплачувати кредити, та ще були додаткові кошти від розпродажу гранітного каменю та інвентарю, що залишилося. 

Ситуація погіршувалася, зарплати перестало вистачати, брала додаткову роботу. Почала брати маленькі мікропозики, потім більші.

 У червні місяці 2024 року все вийшло з під контролю – банки, кредитні картки, мфо, дзвінки від кредиторів, від довірених лиць кредиторів, дзвінки всім – мені, колегам, мамі.

Мені на допомогу прийшла мама. Вона зібрала всі заощадження, що в неї були і привезла  для вирішення проблеми (на той момент вона повернулася в Херсонську область). Майже всі МФО я погасила, залишилися кредити в банках. Проблема фінансова була вирішена, але частково.

Через  дзвінки банків і мфо моїм колегам та керівництву я втрачаю роботу. Два місяці я в пошуках роботи, та загвіздка ще й в тому, що моя трудова книжка все ще на території Херсону але банки на це не зважають. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.