Історія 509

Моя кредитна історія – Вусікер Ольги Михайлівни,  почалася з того, що у мого молодшого брата, стався нервовий зрив (дитина інвалід з 3 років). Довелося взяти  кредит, гроші були потрібні на лікування в диспансері (проїзд та харчування). Наша мама не могла самостійно вирішити цю проблему, тому що, мама пенсіонерка по догляду за братом інвалідом, крім мене їм не було кому допомогти. Грошей постійно не вистачало, тому я оформила кредит, але я завжди працювала і розраховувала на вчасно отриману заробітну плату, та певний час по кредитам сплачувала все вчасно. 

Спершу була кредитна карта, яку видали в банку з заробітною карткою у 2016 році. Перший кредит взяла в березні 2024 р. в Приват банк, кредит готівкою у розмірі 20 000 грн.  Найтяжчим кредитом виявився мікрозайм в Біт Кепітал так як, це криптовалюта, брала одну суму, а повертати прийшлося в 3 рази більше, останній раз так і не змогла повернути кошти, почалися телефонні дзвінки та погрози, особливо важко було пояснювати матері, щоб вона не вірила в це і більше не піднімала слухавку. 

В серпні 2024 року, я взяла позику, щоб одягнути дитину до садочка, а грошей не вистачало, щоб вчасно сплатити відсотки по кредитам. От і починаючи з вересня я брала кредити один за іншим, щоб перекрити раніше взяті. З моменту взяття першого кредиту, наче і не багато чого змінилось у житті. Так як зараз офіційно працюю тільки я (у чоловіка труднощі з постійним місцем роботи), чоловік щоб забезпечити сімʼю, склавши руки не сидить, береться за будь-яку роботу. Грошей вистачає тільки на харчування та комунальні послуги, але коли твоїм рідним потрібна, допомога рідним стають в пріоритеті. Мама виховувала мене з братом сама, я бачила як це важко, як вона плакала через труднощі. В житті додавало моральних та фінансових  труднощів, онкохворі батьки, які постійно потребують допомоги та фінансів. На даний час мама з братом проживають в селі. Опалювальний період, самий важкий, бо треба дрова та вугілля (це не дешево), все лягає на мої плечі. Влітку 2024 року мама захворіла (вона вже була повністю виснажена по доглядом за братом) і я їй оплатила лікування в санаторію на 14 днів. Але як би мені не було важко,  я ніколи не залишу маму та брата без самого необхідного. У чоловіка на даний момент також є відкриті кредити, через те, що потрібно було облаштувати кімнату для  дитини (сину 4 роки).

Життя змінилося кардинально після того, як чоловік втратив постійну роботу, мені здається, що проблем стало більше, бо коли в нас з чоловіком був стабільний дохід, фінансові труднощі так як зараз не відчувалися. До всього ще й самопочуття мами різко погіршилося, у брата ставали часті панічні атаки та зриви. Всі фінансові труднощі завжди вирішувала я, моя стабільна вчительська зарплата здавалося не підведе з вчасними проплатами по кредитам. Згодом виявилося, що моя заробітна плата дуже мала, щоб вчасно сплатити хоча б відсотки по кредитам.

Останній платіж був в грудні 2024 року, так як у мене розвинулася анемія, через недоїдання, син їв в садочку і вдома, для нього я старалася готувати повноцінно, бо дитина не винна, що у мене фінансові труднощі.

Мій друг юрист порадив написати лист кожному кредитору з проханням реструктуризації боргу, не всі відповіли на моє прохання, але зараз я розумію, що взагалі не в силі виплачувати всі борги. Кредитори телефонують мені та моєму оточенню, з мамою дуже грубо повелися (грубили та ображали нецензурно). Зараз мені страшно та соромно, страшно за майбутнє дитини, так як синочок росте і йому хочеться ходити на гуртки, а це все платно, йому подобається футбол, але, щоб купити спорядження та відвідувати гурток потрібні кошти. Соромно дивитися колегам та рідним у вічі, через великі борги.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.