Історія 499

Моя кредитна історія – Бучинської Катерини Миколаївни, почалася з того, що я здійснювала діяльність як фізична особа-підприємець по транспортним полугам працювала. В мене зломался авто й на його ремонт я оформила перший кредит в жовтні 2019 року. Виплачувала регулярно, подекуди навіть більше місячного платежу. Потім користувалася кредитними карточками, сплачувала вчасно, але після заміни мотору ще потрібно було поміняти деякі запчастини, тому потрібні були кошти.

Коли в країні ввели карантин (коронавірус) роботи стало менше, загрузок не було. Водій, який працював, машину пере грузив й вона зломалася. Кошти не віддав, просто звільнився, тому мені особисто довелося платити за ремонт. Роботи так і не було, ФОП закрила. Намагалася всіма силами оплачувати кредит і проценти по карточкам. Через борги посварилися  з чоловіком й наразі проживаємо окремо теж, тому всі витрати на доньку теж на мені. Все платила, як могла. 

В мене ще було старе авто, я його продала й деякі кредити закрила. Жила від зарплати до зарплати. Коли почалася війна, поїхали в село, але за квартиру потрібно було платити, оскільки там були речі. Почала прострочувати кредит, оскільки перед самою війною мала проплатити, але кошти всі пішли на поїздку, продукти, жили не самі, на все потрібно було складатися. Коли повернулися в травні, в Київ потрібно було їздити на роботу, оплатила борг за садочок, назбиралися борги по комунальним. Що могла, все оплачувала потроху. 

Постійні дзвінки з банку мені, на роботу, нервову систему зовсім втратила. Без заспокійливих не можу заснути, через кожну мелоч зриваюся. Банк запропонував перекредитуватися на менший процент, але сума в зв’язку з прострочкою збільшилася навіть більше, ніж я брала, в половину. Зарплати не вистачає, банк подав на мене в суд. Шукала підробіток, але з приходом війни на роботі багато кого скоротили, роботи додалося, свою теперішню роботу не завжди встигаю, а ще й маю виховувати дитину. Просто розриваюся.  

Я почала працювати відразу після школи, вчилася заочно і завжди працювала офіційно, сплачувала всі податки, жила і живу на орендованій квартирі.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.