Історія 490

Моя кредитна історія – Богдан  Наталії Станіславівни,  почалася нещодавно. Я та хлопець не мали житла в Україні, лише недобудовану домівку і вирішили повернувшись в Україну з Німеччини (04.08.2023р.) та добудувати домівку. У нас були певні відкладені кошти і ми розраховували, що ще дозаробимо по необхідності. Я почала брати кредитки на себе, тому що мій хлопець тоді не хотів ніде світитись через війну, потрібно було проходити онлайн-реєстрацію, а він переживав, щоб не отримати повістку. Він взяв на себе усне зобов’язання по погашенню кредиток та їх чесно виконував. Ми мусили витрачати гроші на будівельні матеріали тому, що нам не було де жити. Також частково хлопець купував б/в товари за кордоном для перепродажу. Причиною повернення хлопця в Україну стало те, що в нього престарілі батьки і за ними треба догляд. Я звикла заробляти на все самостійно та допомогти мені нікому. Так само як і моєму хлопцеві. 

В кінці 2023 року  мені прийшов лист про те , що на мене як на директора ТОВ «Феху Трейд» накладено протокол за ПМП та погрожує штраф біля 6 мільйонів гривень. Спочатку я подумала, що це якась помилка та звернулась до засновника фірми для того, щоб прояснити що це саме за ситуація. На що мені відповіли, що це напевне якась помилка і все вирішиться. Але коли почались судові процеси по справам –  які стосуються фірми, де я була на посаді директором, між мною і хлопцем виникло багато напруження, тому що я не знала як це закінчиться та до чого це приведе далі. Моєї заробітної плати мені ні на що не вистачало, тому по кредиткам в основному платив хлопець, але вже в липні ми розірвали стосунки, ініціатором був він. Я поїхала жити до сестри, в орендованій нею квартирі.

Остаточно перестала сплачувати по кредитам у липні 2024 році, бо самостійно я не маю таких грошей платити. В моєму житті багато чого змінилось з тих пір як я почала брати кредити. Внаслідок того що борги тільки росли я почала відчувати все більший тягар на мені.  Дійшло до того, що у мене почалась депресія, я не можу ні нормально спати, ні нормально жити звичним життям, я відчуваю вину та відчай.

 Минулий раз я відчувала те саме в січні 2022 року. У мене була кредитка на суму біля 60 000 гривень, яку я закрила тоді, я мала на той момент дуже хорошу роботу. На фірмі ставало все менше і менше роботи, але на той момент я мала автомобіль та я не витримувала тягара кредитки і продала автомобіль та закрила борг. На решту грошей я проживала в Іспанії, так як почалась війна і я шукала прихисток за кордоном. Іспанію я вибрала тому, що там я вже бувала роки перед тим на відпочинку і там були якісь вже знайомі. Зазначу також , що в цьому році у мене було 2 продажі транспортних засобів, машина та мотоцикл , які були розмитнені на мене по проханню друга сім’ї для подальшого перепродажу. Ніякого зиску я з цього не мала, мене просто попросили допомогти. 

Я вела переговори з кредиторами та намагалась врегулювати сплату боргу за допомогою реструктуризації . Звернулась до юридичної компанії – вони відправили листи до банків та я отримала від усіх відмову. Зараз я доходу ніякого не маю, отримую лише допомогу від сестри. Проживаю з нею в орендованій нею квартирі. Дуже хочу повернутись до нормального життя: працювати, займатись бізнесом та мати хорошу репутацію. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.