Історія 474

Моя кредитна історія – Сільман Ірини Анатоліївни розпочалась через події 2022 року, відколи я розлучилися з колишнім чоловіком та залишилась сама з маленькою дитиною. На аліменти не подавала, бо домовились, що колишній чоловік допомагатиме по мірі можливості фінансово. З часом зустріла чоловіка з яким перебувала в цивільному шлюбі, він підтримував нас з донькою, але коли завагітніла від нього він відмовився від нас. 

14.11.2023 року помер мій батько та всі зобов`язання щодо організації похорон були покладені на мене, бо батьки були розлучені, у сестри дитина з інвалідністю, тому робила все за власний рахунок, а також позичала у знайомих. Через деякий час захворіла донька, у неї була тяжка пневмонія, лікування потрібне було терміново. 

Саме тоді, взимку 2023 року, мною був взятий перший кредит. Гроші були витрачені на лікування. Тривалий час, як скрутно не було, по кредитам сплачувала все вчасно, бо отримувала більш менш стабільну, хоч і невеличку допомогу від батьків своїх донечок.
Обставини мого життя складались таким чином,  що знову то дитина хворіє, то вагітність дуже важка. Потім народила другу дитину, і знову додаткові витрати, але як би скоріше не хотілося позакривати кредити,  обставини заводили в глухий кут, я впадала у відчай.
Важкі пологи, післяпологова операція, все необхідне для новонародженої дитини і старшої доньки до школи створювало для мене велику боргову яму. 

Надія на те, що батьки моїх дітей допоможуть мені вибратися з боргів була і з самого початку, ми навіть справлялися тривалий час, а потім один з колишніх чоловіків, втратив роботу, інший житло та я залишилась сама зі своїми проблемами, з двома дітками на руках.
Бабусі з дідусями мої давно померли, тому немає навіть з ким залишити дітей, щоб піти на роботу, а мама з якою наразі проживаю, працює та отримує зарплату маленьку зарплату. 

Не маючи ні копійки зайвої, розуміла, що для мене як й для моїх близьких це непідйомна сума. Коли вже почала відчувати, що ніякого виходу з цієї боргової ями немає і  я не можу забезпечити для себе навіть харчування, бо всі кошти спрямовувалась на погашення кредитів, а відсотки щодня лише зростали, то я почала перекредитовувалась, з одного МФО в іншу, через постійні дзвінки кредиторів та погрози відібрати у мене все. Та цим лише погіршила ситуацію.

Згодом за цих обставин потрібно було  збирати доньку до школи. Як там не було,  саме за  допомогою батька старшої доньки, я з великим зусиллям, але зібрала старшу доньку до школи. У наш час – це неабиякі витрати на збори в школу: канцелярію, одяг та взуття для неї, медичне обстеження. Тому, і не в змозі більше оплачувати по кредиту, жодної копійки, так як грошей не залишається взагалі. Декретні, які я отримую щомісяця, мало що змінюють в моєму бюджеті.

Остаточно перестала сплачувати по кредитам, 01.10.2024 року. Я намагалась з кредиторами домовитись про менші відсотки, пояснити, що не в силах сплачувати штрафи, про реструктуризацію, та у відповідь чула лише те, що це не передбачено договором, тому мені відмовляли. Кредитори дзвонять щодня до мене, моїх знайомих, родичів. Постійно погрожують відібрати майно і примусово стягнути кошти. Такими вимогами дуже лякають всіх, бо якщо у нас заберуть помешкання, то дітися нам разом з мамою та малечею нікуди.
Зараз відчуваю себе дуже пригнічено, я просто у відчаї та депресивному стані. 

Почалися постійні безсонні ночі, розлад харчування. Довготривалі головні болі та постійні перепади тиску. Апатія до всього, хвилююсь за своїх дітей і наше майбутнє, тому що не бачу ніякого виходу, як позбавитись цих боргів.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.