Історія 453

Моя кредитна історія – Варича Сергія Васильовича,  почалася на початку 2021 року, до цього призвело те, що в травні 2020 року я розлучився із дружиною, з якою в нас є спільна донька 2017 року народження. А вже в грудні був винесений судовий наказ про сплату аліментів на утримання доньки, починаючи з листопада 2020 року, що автоматично призвело до заборгованості в 12 000 грн., а так як в мене заробітна плата на той час була  9000 грн., то на аліменти відраховувалось 50 %, а так як коштів не вистачало банально на проживання, прийшлось звертатись до мікрофінансових організацій.

Спочатку суми були не великі та вони закривалися, однак заробітна плата мала була та коштів на проживання в повній мірі просто не вистачало, але якось вдавалося вчасно закривати, а потім знову брати, і так по колу. Навіть брав кредит, щоб закрити інший кредит, потім вдалось закрити всі кредити, так як сума була не велика, але потім почався повний аврал. В моєму користуванні перебував транспортний засіб, який належав моїм знайомим, так як після розлучення я переїхав проживати за місцем реєстрації, бо винаймати квартиру в місті для мене дорого та цим авто я добирався до роботи та з робити. 

Приблизно в листопаді 2022 року, авто із моєї власної необережності отримало пошкодження та його потрібно було відремонтувати, а так як в мене коштів не було, я в знайомих взяв в борг грошові кошти в сумі 500 доларів США, та за домовленістю кошти поверну, коли зможу. Але на початку 2023 року мої знайомі попросили віддати кошти, так як вони їм потрібні, і я знову звернувся до кредитів. В рідних та близьких взяти дані кошти не має в кого, так як мої батьки давно вже розійшлись і живуть власним життям з власними сім’ями в різних містах, а я з ними спілкування не підтримую. Проживаю з дідусем та бабусею, які є пенсіонерами, та їм банально потрібно допомагати з продуктами харчування, оплата комунальних послуг. З донькою у мене дуже добрі відносини, не дивлячись на те, що ми проживаємо не разом, окрім аліментів, мені потрібно було і потрібно їй допомагати в банальному: придбати речі до школи, якщо захворіла, також потрібно допомогти, навіть проста банальна прогулянка з нею або поїхати до неї, щоб спільно провести вихідний день, а  це 80 км, це все кошти, а заборгованість за кредитами була, й приходилося повторно брати нові, щоб хоч якось перекрити ті які були, і так просто по колу. 

Приблизно в листопаді 2023 року потрапив до лікарні, де лікарі діагностували грижу в кишківнику та лікування потягло доволі на круглу суму, що в свою чергу усугубляло загальну не так і легку ситуацію, але я намагався якось потроху спочатку сплачувати частинами. Опинившись в борговій ямі, я перебував в незрозумілому психологічному стані, я це різкі переміни настрою, нервові зриви, які виникали із нічого, мені нічого не хотілося, я не хотів спілкуватися будь з ким, мене абсолютно нічого не цікавило. Окрім того, що ситуацію ніяк не вдавалося покращити через брак коштів, постійно телефонували колектори, мені приходилося ховатися від друзів знайомих колег по роботі, щоб з ними поспілкуватися, аби хоч спробувати з ними якось домовитись, але з їхньої сторони це були погрози та тиск, телефонували до моїх рідних та деяких знайомих, навіть до колишньої дружини телефонували, що могло негативно по впливати на моє спілкування із донькою. 

Потім  я дізнався що Європейська агенція з повернення боргів подала позов до суду, я прийняв рішення шукати якось юридичного захисту. Знайшовши юриста, який пообіцяв, що мені допоможе в даній ситуації і буцімто зайнявся цим, але це все виявилось фейком, він лише типу диктував що писати й направляти до суду, але це результату не дало абсолютно ніякого. Зрозуміло що суд мене зобов’язав сплатити заборгованість, а до того ж всього приватним виконавцем було накладено арешт на рахунки.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.