Історія 451

Моя кредитна історія –  Шушкевич Сергія Миколайовича розпочалась у 2021 році, коли через безробіття я переїхав в Київ. Шукав підробітки, працював на будові. Заробітну плату затримували, а за орендоване житло потрібно було платити вчасно. Позичав то в друзів то у родичів. Тому і вирішив відкрити кредитну картку у банку, щоб не перепозичати. Коштів вистачало, щою закривати все вчасно, так було до початку повномасштабного вторгнення, потім був змушений переїхати до батьків. На той час мама була безробітна і доглядала за двома бабусями, а тато через стан здоров’я пов’язаний з інвалідністю не міг допомагати. Згодом поїхав знову до Києва, де знову працював на підробітках, щоб хоч якось віддавати позичені кошти та допомагати рідним. Татові та мамі із сестрою на лікування. По банкам все закривав вчасно. Знайомі, які після повномасштабного вторгнення переїхали за кордон, пропонували викупити їх бізнес, та розпочати щось своє. Заручившись коштами, які були в мене трохи накоплені, я погодився та розпочав підприємницьку діяльність, щоб заробляти більше та допомагати рідним. Але, працівників на невелику заробітну плату не міг знайти. Перед святами взяв мікрокредит, який закрив в зазначений час. Пізніше звернувся знову до них, але сплатити не зміг за відсутності доходів, відсотки росли. знаходити так швидко кошти, я не був в змозі, тому перекредитовувався в інших мікрофінансових фінансових організаціях. Робота не приносила прибутків і я працював в мінус з надією, що стане краще, але змін не відбулося, а кредити та відсотки росли. Все було б гаразд, але війна вносила свої корективи, постійни обстріли та блекаути. Так як я навчаюсь на денній формі, поєднувати самому і роботу і навчання, стало важко, працівників винаймати я невзмозі. Тому більше приділяю навчанні і допомозі батькам. Після закриття закладу і переїхавши в село, почав шукати роботу. Не цурався ніякої роботи, брався за все, де можна  підзаробити, щоб мати змогу оплатити навчання і хоча б на якісь мінімальні витрати. Ходив на різні курси та стажування,але повсюди потрібно працювати за графіком, ті кошти що платили ледве вистачало на прожиття, закупівлю дров на зиму, купівля газового балону ,та заощадження на навчання. Через навчання, можу зараз працювати лише по вихідним, так як навчаюсь на денній формі і щоб не відчислили потрібно відвідувати пари щодня. Кредити не дають змоги влаштуватися на роботу, щоденні дзвінки від банків та колекторів, листи, які приходять до дому викликають занепокоєння в батьків і в мене.

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.