Історія 448

Моя кредитна історія – Фєшкіна Сергія Олександровича,  почалася декілька років тому. З жовтня 2018 року по жовтень 2021 року працював в будівельній компанії, але перед працевлаштуванням оформив кредитку в банку, тому що в мене не було коштів на дорогу і проживання. Почав потроху заробляти, за кредит не переживав, бо сума була невелика і я вже вчасно сплачував мінімальну оплату. Мій менший брат Євген довго хворів на туберкульоз, який не піддавався лікуванню, почав помирати. Довелося збільшити борг перед банком і позичати багато грошей, навіть через фейсбук просив допомоги але 16-го грудня брат все-таки помер. Після смерті брата психологічний стан мій дуже погіршився, що спричинило бажання бігати з ранку великі відстані. Згодом, як пояснила мені сімейна лікарка, із-за інтенсивних загрузок (я бігав по 8 км кожен ранок, а то і 12км), вірус гепатиту С, про який я навіть не здогадувався став активніший і я опинився в інфекційному відділенні лікарні міста Боярка Києво-Святошинського району, на межі виживання. Лікарка відділення виписувала ліки, які коштували дорого, а також необхідно було зробити ряд дороговартісних аналізів. І після 10 днів інтенсивної терапії, мене було виписано з лікарні. Почував себе дуже погано. Приїхавши у Канів де живе моя сім’я, звернувся до місцевих лікарів, до інфекціоніста і підписав новий договір з сімейним лікарем. За лікування мені було запропоновано інфекціоністом заплатить якомусь невідомому мені лікарю 300 долларів взятку. Так як я вже не мав де брати кошти, відмовився. Ліки, які я мав би отримати безкоштовно, я купив за ті ж 300 долларів, які довелось позичати. Я самостійно почав терапію ліками під назвою ледіспавір і софосбувір. Після початку терапії цими ліками в мене пекло все тіло, але терапію не припиняв, дотримувався дієти. 20 квітня в мого старшого сина день народження, що робити? З відчуттям незрозумілим чи я помираю, чи то я зцілююсь, але банк запропонував кредит й я вирішив купити сину в подарунок на день народження новий телефон в кредит. Так я заспокоїв себе,що якщо помру, то хоч встигну зробити сину подарунок. 

За три місяці після початку терапії, лікування скінчилось, ефективність не перевіряв, бо це знову гроші, а я весь у боргах. Працював де міг, потроху борги роздав, кредит сплачував вчасно. 

Також восени 2021 року в моєї мами по діабету почались ускладнення, почала прогресувати “діабетична стопа”. В канівській хірургії їй відрізали палець. Робили чистку. Все лікування мами лягло на мої плечі, пів року я забезпечував її необхідними медикаментами та продуктами. В липні 2023 року, лікар хірург який вів мою матір, дав направлення в обласну лікарню в м.Черкаси, до судинного хірурга. Після ряду аналізів у судинній хірургії, лікар показав мені фотографії стопи і я ледь не втратив свідомість. Декілька пальців немає, верхня частина стопи без шкіри та м’язів, п’яточна частина також. Лікар сказав, що гангрена вже пішла вище п’яти і шансів нуль, але ми все ж таки погодились на операцію по відновленню кровообігу ноги. Операція нам обійшлася майже в 30 000 грн. та близько 20 000 грн. на терапію після операції. Довелося шукати де швидко позичити гроші, сума велика, тому почав оформлювати кредити у макрофінансових організаціях.

До широкомасштабного вторгнення працював по найму через посередника також плиточником. Коли полетіли ракети, ця робота закінчилась, бо замовники виїхали за кордон, а мій посередник пішов воювати. Я приїхав у Канів і пішов у тероборону міста, через три неділі працевлаштувався в ПРаТ” МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА”, якийсь час не міг платити кредит і сума боргу зросла приблизно на 10 000 грн. Потім як почав отримувати зарплатню почав платити по кредитах. Але після проходження ВЛК січень-лютий 2024 року я змушений був звільнитись тому, що вияснилось, що мені там не можна працювати за станом здоров’я. З тих пір почалася боргова яма. Роботи нема, платить треба. Я отримав повістку від ТЦК, почав проходити медкомісію, вияснилось що мені треба дообстеження у нейрохірурга, та уролога в консультативній обласній клініці. Також, МРТ, ексреторна урографія, поїздки в Черкаси, все за власний рахунок. 

05.08.2024 отримав новий паспорт. Дуже надіюсь отримати нову роботу, бо розраховувати фінансово звик тільки сам на себе, в мене сім’я, тренування дітей, плата за тренування та харчування. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.