Історія 432

Моя кредитна історія –  Лукан Оксани Іванівни розпочалась достатньо давно. Я користувалась лише кредитками для зручності, які в принципі вчасно погашала. Саме коли почала працювати в ювелірній компанії, то наважилась взяти найбільший кредит в своєму житті, щоб інвестувати в компанію, та в подальшому з дивідендів купити авто, а можливо і нерухомість. На жаль, все це  були тільки мрії, які так і не здійснилися. Але ризикнути я вирішити вже після 6 місяців роботи в компанії. На цей момент я вже сформувала хороший депозит, з яких отримала хороші дивіденди. Певний час я сплачувала по кредитам вчасно.
        Перший великий кредит  я взяла в червні 2021 року, з думкою що максимум до 3 місяців я його погашу, но не так сталось як гадалось. Як в компанії все стало класно йти, хороший ріст та розвиток так миттєво буквально за місяць часу все рухнуло. І мої вклади всі заморозились, а потім і зовсім пропали.
    З банку до мене приходили на квартиру люди, які представились юристами банку і наказовим способом вимагали погашення кредиту. На дверях квартири, в якій я орендувала кімнату, клеїли наклейки з надписами, що тут проживає боржник, це було надто принижуюче для мене. А коли прийшла війна я просто була морально та емоційно подавлена. Все це спровокувало мене виїхати з країни.
      Моє життя змінилось в найгіршу сторону, коли я зрозуміла, що я залізла в боргову яму з якої просвідку не видно. В серпні 2021 року, я втратила роботу,  а потім я дуже довго не могла знайти роботу, а жила в орендованому житлі за яке також потрібно було платити плюс комунальні, тому взяла в банку на перекредитування деяких кредиток. А потім коли знайшла роботу, то моя зарплата покривала мої витрати по оренді, комунальних і харчування, я не мала змоги погашати кредити.
        Коли я виїхала з країни в червні 2022 році, я була як в тумані не усвідомлювала, що робити і як далі діяти, десь до року я приходила в себе, в очікуванні, що все ж таки гроші мені повернуть.
          Протягом 1,5 року я отримувала соціальну допомогу, яка покривала тільки витрати на оренду,  комунальні та харчування. В грудні 2023 року, я почала працювати на півставки, але моя зарплата маленька і вважаюсь в даній країні малозабезпеченою особою. Моїх теперішніх доходів вистачає  тільки на оренду, комунальні, навчальні курси та харчування.
Розраховувати мені не має на кого, моя мама пенсіонер, як трапляється можливість я їй допомогаю чим можу, бо розумію, що на одну тільки пенсію, важко прожити.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.