Історія 409

Моя кредитна історія – Балан Юлії Геннадіївни,  почалася через складну життєву ситуацію, пов’язану з війною в нашій країні. У 2021 році ми з моїм хлопцем були вимушені виїжджати з місця проживання, смт.Велика Писарівка, Сумської області через активні бойові дії, переїхали до Львову і щоб оплатити квартиру, вимушені були позичати гроші у знайомих. Я зі своїм хлопцем майже одразу знайшла роботу і частину боргу ми успішно віддали, але згодом на роботі виплачували зарплату із затримкою у пів місяця та бувало, що й більше. Через проблеми затримки з виплатами по заробітної плати, я вимушена була шукати іншу роботу, тому вирішила звільнитись. Згодом через відключення світла у компанії, де працював мій хлопець,частину працівників звільнили, в тому числі і його, і вже в березні 2023 року ми вирішили переїхати назад до Харкова, через складну фінансову ситуацію. Адже повернувшись назад, хоча б мали підтримку батьків та друзів, які живуть в сусідньому місті. До того ж там дешеві квартири, а так як на той час там було небезпечно і багато людей здавали квартири тільки за комунальні послуги ми зрозуміли, що на теперішній час, це єдина можливість хоч якось протриматись. Я шукала роботу. Грошей не вистачало на проживання, та ще й потрібно було віддавати борг. 

У травні 2023 року, влаштувалась на роботу, а у вересні вже офіційно працювала. Перший кредит взяла влітку 2023 року. Потім згодом брала ще кредити, щоб закрити старі через великі відсотки. Потрібно було закривати мікрозайми та кредит у банку і паралельно віддавати борг друзям, тому я брала нові кредити, щоб закрити старі. 

Фінансової підтримки з боку батьків у мене не було. Батьки, нажаль, мають не зовсім міцне здоров’я і я дуже переймаюся за це. Мама не працює вже давно, а у тата заробітна  мінімальна, до того ж всього батьки збирали кошти, щоб відбудувати дім бабусі, який на початку повномасштабного вторгнення був зруйнований. 

У квітні 2024 року я зрозуміла, що надалі просто не можу закривати кредити своїми силами. У травні я звільнилась з роботи, бо знайшла більш високооплачувану роботу, зараз вже проходжу стажування на новій роботі.

Я неодноразово намагалась домовитись з кредиторами й просила реструктуризувати борг, проте вони не йшли на контакт. Колектори розпочали атаку на батьків, друзів, на роботу і навіть людей, яких я не знала, відправляли усім смс, що я зобовʼязала їх виплачувати кредити за мене. Найбільшим страхом  в мене є те, що колектори дзвонитимуть моїм батькам і на роботу. Я дуже люблю своїх батьків і переймаюся за їх здоров’я. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.