Історія 361

Моя кредитна історія – Білика Євгенія Андрійовича (особи з інвалідністю, відповідно до Пенсійного посвідчення №3163009855, серія ААІ №783832, видане Пенсійним фондом України від 14.12.2017, термін дії: довічно,) (додається),  почалася в кінці 2015 року.

Мені діагностували важке захворювання опорно-рухового апарату. Необхідно було в найкоротший термін провести операцію по заміні кульшового суглобу. Так як часу було обмаль, довелося брати в борг у знайомих та друзів у іноземній валюті. Після одужання в вересні 2016 року треба було повертати борги, але вже не тому курсу валюти, що брав. Ось тоді я і почав користуватися кредитними послугами, так як самостійно я не зміг цього зробити. Прострочок по кредиту не було, потрохи віддавав борг друзям, так було до квітня 2018 року, поки не прийшлося перейти на іншу посаду із мінімальною заробітною платою, в зв’язку із скороченням. Від тоді вперше я почав користуватися послугами мікрофінансових організацій, але я не допускав прострочок по займам. Та згодом я знайшов більш прибуткову роботу, потрохи почав звільнятися від боргів.

     У кінці 2022 році мій відділ скоротили, давши 3 місяці на пошук іншої роботи, яку я згодом знайшов у м. Полтава. Але коли я у квітні 2023 переїхав до нового міста, то зіштовхнувся знову із фінансовими труднощами, пов’язаними із набагато меншою, ніж попередня заробітною платою, орендою житла, а головне погіршенням здоров’я. Від так за перші 6 місяців роботи, я перебував на стаціонарному лікуванні 2 рази та 10 раз на амбулаторному лікуванні. Звичайно все це змусило мене знову звернутися до кредитів. Стан мого здоров’я, частота перебування на лікарняних, призвело до того, що мене ввічливо попросили звільнити робоче місце.  

     Перед поверненням додому, в вересні 2023 року в м. Красноград, сталася дуже неприємна ситуація на орендованій мною квартирі, а саме по технічним причинам та по необачності, я залишив відкритим кран на воду, тим самим затопивши сусіда знизу. Домовилися про відшкодування в усному порядку на суму 800 доларів. Звісно таких грошей в мене не було, та знову прийшлося звертатися по допомогу до знайомих та кредитів. 

Таким чином, залишившись без роботи, перебуваючи хворим та купою боргів я повернувся додому. Деякі банківські структури надавали кредитні канікули та більше послаблень чи домовленостей не було. 

Це і був початок мого надскладного періоду в житті. Однак більшість боргів погасила моя сестра, якій також прийшлося залізти в борги. Згодом я зрозумів остаточно, що вже зовсім неплатоспроможній та не виплутаюся із боргової ями самостійно, хоча робив все можливе для цього: шукав роботу, паралельно став на облік у центрі зайнятості. 

Майже рік я прожив як у пеклі, маючи купу боргів, будучи хворим та згодом без роботи. Не було й хвилини, щоб я не думав за свої борги та шляхи їх погашення, так як я завжди був відповідальною людиною та сплачував позики до останнього. Зараз я почуваю себе дуже розбитим та морально виснаженим. Останній раз я погашав кредит у січні 2024 року.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.