Історія 336

Моя кредитна історія – Князєвої Олександри Володимирівни,  почалася 22 лютого 2024. Як у співробітника банку в мене є адекватне розуміння банківських кредитів.

В 2021 році я не змогла вийти на роботу в банк, була змушена продовжити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років  (довідка МСЕК додається), бо дитина постійно хворіла і потребувала догляду. Була змушена знайти рішення, як забезпечити себе і мою донечку, тому я вирішила придбати декілька пошкоджених автомобілів з Аукціону в США. Один автомобіль повинен був стати основним нашим фінансовим джерелом (для роботи, таксі, здавати в оренду і інші варіанті), а друге продати і повністю виплатити кредити, які мені знадобилися для ремонту автомобілю. Мені прорахували всі плюси і мінуси, я б вийшла в 0 – і це буде найгірший варіант. Автомобілі прибули в лютому 2022 року. Я використала свою кредитну лінію в банках на розмитнення та придбала деякі запчастини, оплатила найважливіший ремонт. Встигла один автомобіль поставити на облік. Другий пошкоджений автомобіль тільки встигла відвести на евакуаторі до механіка. Кредитної лінії мені не вистачило, тому я була вимушена деякі оплаті розбити частинами (послуга оплата частинами та «моментальна розстрочка на картці»). Я мала відремонтувати повністю хоча б один автомобіль, аби повернути борги. На той момент всі мої кредити знаходилися у пільговому періоді і сподівалася закрити всі кредити до початку нарахування відсотків. 

Однак сталися непередбачувані обставини. В  середині лютого я захворіла на COVID  (аналіз додається) – це було дуже важко морально і фінансово для мене.

Далі початок військового вторгнення… В країні війна, в моєму місти танки, мости розводять при кожній повітряній тривозі. Готівки немає, банки заблокували картки. Автомобілі в мене були не відремонтовані, я навіть не ризикнула на них виїхати з України, бо механіки сказали авто не доїде в такому технічному стани навіть до Одесі. Я була змушена поїхати з рідного дому заради своєї дитини і залишити все що мала в Україні.  Потім я дізналася. що мій автомобіль, якій стояв на ремонті, постраждав в зв’язку з військовими діями (фото додається). Завдяки допомозі друзів і родичів, вдалося знайти необхідні гроші на ремонт та вивезти автомобілі до мене у Польщу. Тоді змогли виїхати з-під обстрілів моя бабуся та мама, а також наш член родини пес Скай, і ще декілька літніх осіб яким був потрібен транспорт. Також я розуміла, що не можу обслуговувати автомобілі і оплачувати щомісячне страхування кожного на території Польщі. Єдиний шлях, який я могла зробити, це продати автомобілі за ціну, яка нижче ринкової. Я розуміла, що вже не отримаю прибутку, але в мене не було вибору. (Договір продажу та Розписка додається)

Мені довелося написати заяву про звільнення від 18 листопада 2022 року, так як в мене закінчилася відпустка по догляду за дитиною до 6-ти років, бо я не могла повернутися на територію України через бойові дії. Роботу на території Польщі я не знайшла.

Коли почалася війна, я сподівалася, що це питання буде вирішено якось на державному рівні або на банківському рівні на взаємовигідних умовах. Я попросила кредитні канікули, більшість банків відмовили. Намагалася ввести мінімальні платежі в липні 2022.
В Альфа банку в мене було підключено страхування від фінансових ризиків, яке щомісячно списувалися з карти. Також цей банк ввів платіж за щомісячне обслуговування, плату за овердрафт…. Я вважаю, що це неправильно. 

З деякими банками мені вдалося домовитися і погасити кредити: Приватбанк (тіло+ відсотки – 14918.83грн), Укрсиб (приблизно 4500 грн), ПУМБ (17185.5 грн – 28.10.2022). Залишилося тільки два банки, з якими не змогла самостійно вирішити питання на адекватних умовах Сенс банк і Монобанк. В свою чергу банки пропонували реструктуризацію, але з дуже великими переплатою і щомісячними платежами, або хотіли одразу велику суму. 

Ми проживали на території Польщі з березня 2022 року до травня 2023 року, за цей час мені не вдалося знайти якоїсь роботи на території Польщі. Там, де ми проживали, її просто не було. Ми жили від кордону десь 250 км, над домом літали бойові літаки. Було прийнято рішення їхати далі, я зробила робочу візу по програмі Екстреної еміграції  для Українців, але візу для дитини чекала майже 9 місяців! Весь цей час 14 місяців – я не працювала в Польщі, тільки на початку нам надавали деяку фінансову допомогу, тому  я продала  цінні речі, які мала в Україні. 

Після отримання віз я зробила бронювання першого житла через AIRBNB і в травні 2023 ми прибули до Канади. Для оренді постійного мешкання треба було заплатити за 3 місяці + гарантійній депозит в місячному розмірі) – це сума 12 000 дол., так як в мене немає кредитної історії в Канаді, я не могла самостійно сплачувати за житло, тому я знайшла з ким можна спільно  орендувати будинок. Майже 7 місяців в Канаді в мене не було доходу! У мене слабкий рівень англійської, але я вивчала і продовжую щодня вивчати англійську. В мене зараз два онлайн курси по 19 годин на тиждень. Влаштувалася на роботу з листопада 2023, це часткова зайнятість, і тому без соціального пакету та пільг. Оплата за фактично відпрацьований час, якщо дитина хворіє, то я не працюю, а значить не заробляю.

Я підтримую і забезпечую свою дитину всім чим можу. Також, я намагаюся допомагати людям, я  волонтер з січня 2024 року “ the Community Volunteer Income Tax Program (CVITP)” – програма допомоги людям з низьким доходом в Канаді. В Канаді ми вважаємося сім’я з низьким доходом, фінансових постійних виплат або допомоги не отримуємо. Після того як почала отримувати мінімальний і першій дохід, я вирішила врегулювати питання з банками в Україні, так як така кредитна ситуація для мене не приємна і нетипова! Я не хочу бути боржником, але ця ситуація виникла не з моєї вини! 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.