Історія 319

Моя кредитна історія – Ткаченко Тараса Володимировича розпочалась давно.   Перший кредит я взяв на потреби побутового характеру. Це були  мінімальні суми безвідсотковим картковим розрахункам. З 2019 року, я постійно користувався кредитними коштами, та завжди виконував зобов’язання. Важко стало після повномасштабного вторгнення, зі зменшенням доходів і деяких негативних змін в умовах користування кредитними лімітами, а саме, зміни термінів пільгового періоду.
У лютому 2023, стався нервовий зрив, я занедужав і місяць пролежав під наглядом сімейного лікаря, в клініку пограничного стану, куди мене хотіли забрати відмовився їхати, бо жінка ще не повернулась з Польщі, мала відробити по контракту, щоб заплатили гроші. Діти були під доглядом бабусі й частково моїм. З роботи на якій пропрацював майже 5 років, довелось звільнитися, бо за станом здоров’я не міг виконувати обов’язки.
У квітні мені зробили операцію за цей період загальна сума лікування становила понад 50 тисяч грн. Приблизно через місяць почав підробляти розвозити людей, в тому числі у таксі. Для того щоб мати можливість погасити заборгованість мій кум надав мені в борг 120 тисяч грн, з цих грошей я роздав борги друзям які взяв на усунення наслідків потопу, і погашення частини кредитів банкам, щоб мати можливість скорочувати тіло кредитів, а нетільки сплачувати відсотки.
Влаштувався на роботу, але вже в серпні знов занедужав, мені зробили обстеження вартістю у 25 тисяч грн, встановили додаткові діагнози. На роботу я вийшов у вересні, це була сезонна робота, контракт закінчився 1-го жовтня.
Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.