Історія 30

Моя кредитна історія – Вовк Наталії Володимирівни, особи з інвалідністю (відповідно до Пенсійного посвідчення серії ААЛ № 446336 виданого Пенсійним фондом України від 11.11.2020 р.) почалась у грудні 2006 року. Я була фізичною особою-підприємцем і гроші були потрібні для розвитку бізнесу.  Кредит був виплачений в строк і все було добре. 

Потім, у 2008 році, я знову ж таки скористалася послугами банку, кредит, який я отримала також був виплачений без порушень. 

Проте у 2010 році у моєї матері було діагностовано онкологічне захворювання. Для того аби забезпечити її лікуванням потрібні були величезні кошти, яких я зовсім не мала, звернутись було ні до кого, аби просити допомоги.

У той же час реклама від банків спонукала звернутись до них, обіцяла низькі відсотки, переконувала, що я все зможу виплатити, а якщо будуть проблеми – розстрочать або пролонгують оплату.

Тому я не знаючи як діяти у такій ситуації, оформила кредит аби мати жила.

Намагалась все виплачувати вчасно та погашати заборгованість, що склалась, проте у 2016 році, у мами стався ішемічний інсульт. Зрозуміло, що для лікування також були необхідні великі кошти. Я позичала у знайомих, але, на жаль, лікування не дало бажаного результату. Моя мама померла.  Для того, аби віддати позичені кошти, я була вимушена брати ще кредити у мікрофінансових організацій. 

Відсотки по кредитах зростали дуже швидко. Я брала нові кредити, для того, щоб закрити інші.  Платежі по кредитам ставали непосильним тягарем. Моя торгівля зовсім перестала приносити дохід і я була вимушена закрити свою підприємницьку діяльність. 

З 2019 року всі мої доходи це пенсія у зв’язку з інвалідністю. Я не бачу жодної можливості сплатити по наявним кредитам, звернення до суду – це єдина можливість для мене розірвати це коло жаху.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.