Історія 291

Моя кредитна історія – Галєєвої Інни Валеріївни (пенсіонерки, відповідно до Пенсійного посвідчення серія ААН №014730, №2683422906, виданого Пенсійним фондом України від 10.01.2024, термін дії: довічно) (додається),  почалася  ще дуже давно. Свій перший кредит я взяла в 2008 році. В мене троє дітей, працюю викладачем, жила завжди сама, розраховувати на чиюсь допомогу не могла. Потроху брала кредити, купляла дітям комп’ютер, побутову техніку, меблі. Я завжди їх виплачувала без затримки.

Але з 24 лютого 2024 року все змінилося. Один мій син на війні, строковик. Повинен був повернутись 27 квітня, але не повернувся, строковиків зарплата 700–800 грн., тому всю свою зарплату на початку війни витрачала на форму сина.  

Заборгованість росла, роботи майже не було. Потім поранення сина, це багато додаткових витрат. Наразі мені телефонують із банків  і погрожують, дуже часто схиляються до того, що ваш син воює і ми знаємо скільки військові заробляють, тому я повинна платити. Не дивлячись на те, що зарплату затримають постійно.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.