Історія 282

Моя кредитна історія – Яременко Людмили Миколаївни,  почалася декілька років тому. Будинок, де ми зараз мешкаємо, не новий 60-70 років. Деякий час стояв пустий, тому від цього розвився грибок (пліснява). В мене неповнолітній син, то ж негайно вирішили зробити невеликий ремонт, щоб жити без загрози для життя і здоров’я. Так як ми з чоловіком вдвох мали стабільну роботу та вчасну зарплатню, вирішили скористатися послугами мікрофінансових організацій. Перший кредит взяла в лютому 2023 році. 

Перші кредити всі закривала вчасно. В вересні почала перекредитування, були  великі відсотки. В кінці червня 2023, людина, в якої я працювала неофіційно, поїхала закордон. 

Найтяжчий час розпочався після четверга 27 липня 2023 року. Коли в нашому селищі пройшла дуже страшна буря, яка зруйнувала наше житло і господарські споруди, знявши з даху шифер з руберойдом. Дощем знищило в домі весь ремонт (так як від води попадали потоки до дранки і шпалери на стінах теж пошкодило). Меблі теж пошкодило, половину з яких ми викинули. Сушить не було де, тиждень йшли дощі і 8 днів не було світла. 

Син дуже злякався всього. Чоловік мусив звільнитися з роботи, так як будинок потребував негайного ремонті, а на роботі не хотіли дати відпуску, хоча б за власний рахунок. Кошти йшли на відновлення житла. 

У серпні вже почали сина збирати до школи, додаткові заняття з англійської і математики. В жовтні захворів пневмонією чоловік, а в листопаді ще й бронхітом. Працювати звісно можливості не мав. З 28.12.23 по 02.01.24, син лежав в лікарні, теж з пневмонією. 

На даний час чоловік працює, а я нажаль не працюю. Перебуваю у пошуку роботи. 

В січні 2024 року, перестала виплачувати кредити остаточно. 

З першими кредиторами, які перестала виплачувати, намагалась домовитись про розбиття суми з меншими відсотками на якийсь час, пояснюючи важкість свого фінансового становища. Але вони тільки грубили і говорили, що їх мої проблеми не обходять. Я перестала з ними спілкуватись, так як немає чим віддавати борг. Постійно дзвонять мені, моїм рідним та знайомим. Пишуть повідомлення з погрозами. Почуваюсь дуже пригнічено. Погано і прикро від цього всього, вся на нервах (почав підійматись тиск). Безсоння та важкі думки знесилюють майже повністю. Але стараюсь триматись тому, що є синок, якого потрібно підіймати на ноги. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.