Історія 280

Моя кредитна історія – Купрійчук Валентини Василівни, почалася з 2020 року з дрібних споживчих кредитів, які вимушена була брати для оплати комунальних послуг, харчування та інших необхідних речей. Мені вдавалося все вчасно сплачувати та уникати простроченої заборгованості до моменту настання війни в України.

Все розпочалося з 2020 року, коли в Україні була епідемія короновіруса, коли вся Україна сиділа вдома, а жити треба було за щось, і тоді я наважалась на крок взяти кредит в банку. Я  взяла перший кредит Монобанку, він славився добрими відгуками. 

Все було добре, до того моменту, коли я втратила роботу і за короновіруса в нас на підприємстві було скорочення штату, і тоді в мене появлялися нові кредити для життєвих необхідностей, тому що ціни зростали.

До 2022р. (січень, лютий, березень) я активно користувалася картками та вчасно вносила мінімальні платежи. З 24 лютого моє підприємство, де я працюю по сьогоднішній день не працювало, не невиготовляло продукцію, так як було закритті кордони на поставку в Україну під час повномаштабного вторгення в Україну, і ми сиділи вдома за свій рахунок.
З часом кредитні ліміти збільшувалися, в той момент договоритися з банками  було дуже тяжко, щоб вони пішли на зустріч мені, вони даже про це не хотіли чути і в один голос говорили ви повинні вносити мінімальні платежи.

Проходили місяця кредитори від імені банков лише продовжували тероризувати мене дзвінками, листами та смс. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.