Історія 277

Моя кредитна історія –  Чубук Крістіни Анатоліївни, мати одиночки (відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України) розпочалась у 2016 році. Завагітнівши першою дитиною переді мною став вибір залишатися в Криму і не мати змоги приїхати до рідних міст, чи поїхати народжувати і жити до рідної України, я вирішила їхати до села, де раніше жила вся родина, де поховані бабусі та дідусі. На жаль, на той момент будинок дідуся вже продали, але Сільська рада надала мені порожній будинок за умови догляду за ним, де я зараз і проживаю.

У жовтні директор місцевої школи запропонував 6 годин української мови, і завдяки дитячому садку, я змогла залишати дитину та проводити уроки.

Перший кредит я взяла в 2018 році в літній період, так як я не отримувала зарплату в відпустці, відпускні в тому році витратила на придбання пральної машини, і залишила трохи на життя, але мене направили до м. Одеси здати аналіз, у зв’язку з маточною кровотечею. Я взяла позику на сайті, із розумінням, що з авансу в вересні зможу повернути, що я і зробила.
Періодично нам затримували зарплату, і я брала знову в мікрофінансових організацій, але кожного разу суму, яку зможу віддати з наступної зарплати.

З приходом ковіду, нас на пів року скоротили на ¾ зарплати, на той момент я вже була вагітна другою дитиною, з батьком дитини ми не змогли жити разом, але дитину він визнав, та на жаль участі в її житті не приймає.

Завдяки декретній виплаті я тепер вже із двома донечками ми змогли півроку прожити, але вже в січні я повернулась до роботи в школі, сусідка наглядала за дівчатами і отримуючи зарплату 9000 грн, 3000 грн я платила ій.

Було дуже важко, і продовжувала періодично брати кредити та завжди вчасно їх повертала, без просрочень.

З приходом війни стало ще важніше, почали вимикати світло, а в мене була тільки індукційна плита, довелося купувати газову плиту до неї балони, це дуже вдарило по нас фінансово, але змогла віддати кредити які взяла. Згорів холодильник через стару проводку та вимкнення світла, довелося купувати.
У вересні 2021 ми з дочкою потрапили до лікарні, через те що донечка задихалась, мені довелося взяти лікарняний, вирахували із зарплати, лікування обійшлося дорого, знову звернулась до кредитів, повернули мені всього 30 відсотків з того що вирахували.

На даний час нас із дівчатами відправляють до Одеси на обстеження, так як у молодшої на голові п’ятна і вона лисіє, а старша має проблеми із печінкою, через що жовтіють руки та ступні.
2023-2024 рік був найтяжчий, в нашому домі посеред зими впала пічка, і ми залишились без опалення. Довго шукали пічника, а коли знайшли виявилось, що треба встановлювати нову, а це 50.000 тисяч тільки на матеріали, а ще робота пічника і вивіз старої. Ще в цьому році ми дуже часто хворіли, із грудня місяці не було жодного місяця, щоб хтось із дівчат не був вдома тиждень-два, ліки дуже дорогі, плюс треба платити сусідці, щоб приглянула інакше я не зможу працювати.

Коли я зрозуміла що я перекриваю один кредит іншим і в мене нема змоги їх повернути я відчула себе як у ямі, почала погано спати, погано їм, схудла на 9 кілограмів.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.