Історія 271

Моя кредитна історія – Гурського Данила Володимировича, почалася з початку повномасштабного вторгнення, я допомагав своїй сім’ї з грошима, адже ніхто не міг з них працювати, а я єдиний хто на той момент працював. Звичайно що не вистачало і довелось брати кошти з кредитної карти. З часом все нормалізувалось, я почав закривати свої борги  і закрив всі. Коли згодом захворіла моя бабуся, мені зателефонували і сказали, що вона в тяжкому стані, її забрала швидка. Приїхавши в лікарню виявилося, що в неї інсульт. Вона вже не могла нормально пересуватись, говорити. Моя мама на той момент не працювала, тому вона залишилася доглядати її. Бабусі потрібні були ліки, їжа а також памперси й все це. Я взяв на себе її лікування, тому потихеньку в мене з’явився знову кредит в банку, кредитна карта допомагала. З часом бабусі стало гірше і вона потрапила знову до лікарні, після лікарні їй не ставало краще, а навпаки. Підходила зима, потрібні були дрова на опалення, ця проблема також впала на мої плечі. Так продовжувалося до травня 2023, коли бабуся померла, для мене тяжка втрата, адже з нею я виріс і з батьками ніколи не проживав. 

Взимку 2023 року мобілізували мого батька, всі розтрати по селу впали на мої плечі знов. На той момент працював у м.Києві і їздив кожен день з Білої Церкви. Так влітку 2023 року захворіла моя друга бабуся, з якою я проживав в м.Біла Церква. В неї стався мікроінсульт і вона потрапила до лікарні, я допомагав їй поки мав змоги. Так я почав оформлювати кредити в мікрофінансових організаціях. Обіцяючи 0,01%  через 1.5 місяця я вже мав 2.5% в місяць. Так почало затягувати по тихенько в боргову яму.

В жовтні 2023 я вже не міг сплачувати нічого по кредитах, адже вони не гасили, а тільки продовжували. Я намагався домовитися з кредиторами, пояснював ситуацію, на що у відповідь отримував: ми не розбиваємо, ми вас розуміємо, але заплатіть .

Так почалися дзвінки від кредиторів, з початку вони нагадували про кредит, а потім почали погрожувати кримінальною відповідальністю, ображали мене і погрожували,  що мені будуть скидатися всією роботою і що все село буде знати про мої проблеми. Було багато психологічного тиску. Телефонували моїм батькам і навіть хворій бабусі, якій не можна хвилюватися. Після цього в неї погіршився стан здоров’я. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.