Історія 226

Моя кредитна історія – Суплінчака Михайла Михайловича,  почалася з 2022 року, коли я поїхав у Венгрію на роботу (документи на підтвердження додаю), так як в Україні немає роботи, а я маю хворих літніх батьків 77 і 74 роки та неповнолітнього сина 10 років, який проживає зі мною, та ще двох неповнолітніх дітей 13 та 17 років, на яких сплачую аліменти. На роботі працював багато, але часто був на лікарняному, бо робота була дуже важка, а в мене хвора спина 7 позвоночних гриж (медичні довідки додаються), тому невдовзі прийшлось звільнитися та повернутися на Україну. Вдома роботи постійної, стабільної не було. Жінка виїхала в серпні 2022 року за кордон й ми перестали з нею підтримувати контакт, не спілкуємося. Фінансово не помагає, а я один на 4 чоловік. 

Мені теж потрібно за щось жити та лікуватися. В мене кожну весну та осінь потрібно курс лікування спини проходити. А потім у мене стався серцевий приступ літом і потрібно було терміново багато грошей на ліки та обстеження. Тому прийшлось звернутися до послуг мікрофінансових організацій за коштами. А так як я лікувався певний час і не міг працювати, то для погашення одного кредиту брав інший. Суми були не підйомні і коли вже не було де брати кошти навіть на відсотки, то я перестав платити.

Пробував взаємодіяти з кредиторами, домовлятися, але все марно. Вони на поступки не йдуть і говорять, що мої обставини на погашення кредитів не впливають. Мій стан здоров’я потребує постійного контролю та лікування, як самостійного так і в лікарні.
Я почуваю себе дуже пригнічено та психологічно напружено через погрозливі та часті дзвінки. Мені не можна хвилюватися, бо маю проблеми з серцем і від їх дзвінків часто в мене погіршується самопочуття та стан здоров’я. 

Наразі я не маю грошей навіть аліменти платити, довідку про заборгованість додаю.

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.