Історія 225

Моя кредитна історія – Аніної  Нелі  Михайлівни, розпочалась з того, що я почала брати кредити у звʼзку з життєвою ситуацією зв’язаною з бізнесом. З 2011 року я була підприємцем, мала свої кіоски, торгувала на ринках Києва, Ірпеня та Бучі продуктами харчування. У 2020-2021 роках бізнес почав занепадати. Для того щоб протриматись на ринку, я почала брати кредити, закупляти асортимент товару та намагатися покращити свій стан, але бізнес далі занепадав. Я почала в одному банку брати кредити, перекривавши його іншим. У 2021 році я була повністю у мінусі та у боргах, закрила ФОП, залишилась без роботи але з великими боргами. Чоловік, для того аби закривати всі кредити таксував цілодобово. Та до початку війни була складна життєва ситуація, але ми виплачували кредити у всіх банках. Кредит який був взятий у 2021 році у «Ідея Банку» з великими відсотками, був найскладнішим. Його мені дуже хотілось відпрацювати, закрити та жити спокійно, без тремору та страху перед кредиторами. Тому ми намагались брати з чоловіком за всяку роботу до війни та виплачувати кредити. Коли я набрала повно кредитів, а бізнес так і не почав процвітати і я все більше залазила у боргову яму, закінчились спокійні дні та ночі, але у мене була поруч сім’я, чоловік та донька, які підтримували та допомагали перекривати. 

Все закінчилось після 24 лютого, коли почалась війна, донька втратила роботу, ми були змушені тікати з Вишгороду, а чоловік не знаючи що нас чекає далі та чи залишиться він живий, пішов добровольцем захищати Україну. До травня місяця йому не платила заробітну плати, після того як він почав отримувати кошти, майже 80% його зарплатні йшли на екіпіровку та інші необхідні речі для його захисту. Донька під час повномасштабної війни завагітніла, її чоловік зрадив та покинув. У мене почались панічні атаки, страх перед майбутнім, страх за чоловіка який постійно на сході у Авдіїївці та страх про неплатоспроможність. Зараз мене утримує чоловік, періодично скидає кошти на базові витрати. Кредитори ображали мене словами, погрожували дзвонили постійно мамі моїй, старій жінці та теж постійно погрожували. Неможливо передати словами свої почуття, страх, безпорадність, тривога, відчай, погіршення стану здоров’я та страх, що якщо мене не стане всі борги перейдуть донці, яка покинута та ображена чоловіком зрадником, у якої на руках маленька 7-и місячна дитина.  У 2021 році я закрила ФОП. Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.