Історія 2

Моя історія банкрутства – Приватне підприємство “Вінкомплект”

Моя історія банкрутства почалась із прагнення вийти на стабільний прибуток через оптову торгівлю промисловими товарами. Заснувавши підприємство “Вінкомплект” у Вінниці, я мав надію створити надійну справу, що забезпечуватиме мені й родині достойне життя. Але невдовзі після початку діяльності зіткнувся з проблемами: затримки платежів, відсутність обігових коштів, недобросовісні контрагенти.

Фінансова звітність перестала подаватись ще у 2009 році. Практично ніякої активної господарської діяльності підприємство не вело. Обладнання не закупалось, техніка не реєструвалась, і навіть земельних ділянок у користуванні не було. Весь бізнес просто “завис у повітрі”.

Коли почали накопичуватись податкові зобов’язання, я звертався до банків, зокрема до ПАТ “Конверсбанк” та AT “Сведбанк”, щоб врятувати ситуацію. Але нічого не вийшло – залишилися лише рахунки з нульовим залишком. У підсумку сума боргу перед державою склала 1 393 306,99 грн.

У квітні 2011 року Державна податкова інспекція подала до суду заяву про визнання мого підприємства банкрутом. Це був важкий момент. Мене охопив сором, злість і безпорадність. Справу прийняв Господарський суд Вінницької області.

Арбітражним керуючим призначили Белінську Наталію Олександрівну. Вона провела всю необхідну роботу: перевірила державні кадастри, звернулась у Держтехнагляд, ДАІ, БТІ, статистику, навіть до прокуратури – але виявилось, що майна немає, техніки немає, звітності немає, печатки й документації – теж. Нічого.

Комітет кредиторів зібрався наприкінці 2011 року й визнав роботу ліквідатора такою, що повністю відповідає вимогам законодавства. А 30 січня 2012 року суд виніс ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Приватне підприємство “Вінкомплект” було офіційно ліквідоване, всі борги – погашені за законом, а я став вільним, хоч і спустошеним.

Життя після банкрутства – це не кінець. Це новий етап. Звісно, я шкодую про свої помилки. Особливо про те, що не звертався по юридичну допомогу раніше. Зараз я знаю: краще визнати поразку, ніж тонути в боргах. Я вдячний арбітражному керуючому та суду за професійну та справедливу роботу.

Я пройшов процедуру банкрутства. Я починаю життя з чистого аркуша завдяки компанії “Звільнимо”.