Історія 168

Моя кредитна історія – Деркач Олена Василівна, почалася ще давно. Кредити я брала на різні цілі, в основному для облаштування житлового будинку, в якому проживала разом з сім’єю. Мала стабільний дохід, чоловік теж працював, тому ми мали змогу виплачувати кредити. 

У 2020 році після реформи місцевого самоврядування, децентралізації, коли наша сільська рада увійшла до міської територіальної громади, моя посада як секретаря сільської ради, взагалі зникла. Я пройшла за конкурсом на іншу посаду, посаду головного спеціаліста, але це вже була інша категорія посад, а відповідно і інша оплата праці. Але кредитні зобов’язання старалась виконувати своєчасно.

У грудні 2021 року у мого чоловіка стався інфаркт, він потрапив у лікарню, де йому провели дві операції, в результаті яких встановлено 6 стентів. Наразі йому встановлено інвалідність 2 групи відповідно до довідки МСЕК Серія 12ААГ №151163. (додається). А вже 21 січня в мене теж стався напад, який кваліфікували як мікроінсульт (транзиторна ішемічна атака, виписка із медичної карти додається). Теж пройшла курс лікування. Але все одно намагалася вчасно оплачувати кредити.

Тільки почали потроху відновлюватись, як 24 лютого відбулось повномасштабне вторгнення Російської Федерації. Наш населений пункт знаходився в окупації з 03 березня 2022 року. В нас відразу відбулось пограбування магазинів, аптек. В окупації ми прожили майже 5 місяців.

Моя мама через ці трагічні події померла (свідоцтво про смерть додається). Я також брала кредити на її лікування,  та на жаль, врятувати її так і не вдалось. 

Крім того, ми вдома займались господарством (варинництво), яке в свій час теж допомагало сплачувати кредити. Але звичайно, що на разі ні про що таке мова не йдеться. 

Сплачувати кредити не маю змоги після повномасштабного вторгнення російської федерації. Спочатку банки дали кредитні канікули, які, на жаль, скінчились за три місяці.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.