Історія 150

Моя кредитна історія – Гаврилюк Ганни Василівни, почалася із того часу, як почалися проблеми у сім’ї з чоловіком. Він постійно питав, де мої гроші, хоча на свою заробітню плату я утримувала всю сімю та оплачувала комунальні послуги. Менший син часто потрапляє до лікарні та хворіє, тому коштів постійно не вистачає. 

Минулого року влітку я була у відпустці та грошей зовсім не було, тоді й спробувала взяти кредит у мікрофінансовій організації, адже це зручно, швидко. Взявши перший кредит, я його пролонгувала, коштів для повної сплати не було. Згодом брала інші кредити, щоб пролонгувати уже діючі. Позичала кошти в колег, рідних, знайомих (є ще борги, кошти які ще не віддала), щоб закрити борг або пролонгувати його хоча б. 

Взимку склалась ситуація, що мікрофінансові організації коштів вже не видавали, а позичити не було в кого. Я дуже закрилась в собі, перестала спілкуватись з рідними, колегами. Ще й постійні сутички на роботі та у сім’ї. Однією розрадою були мої діти – вони моя підтримка та опора. Заради них і варто рятувати життя.
Тоді і здалась – припинила оплачувати. 

З 10 квітня живу як в пеклі – постійні дзвінки та повідомлення від кредитних компаній до мене, рідних, колег, просто односельчан. Відсотки росли шалені, тому знайти суму для повного погашення не було змоги.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.