Історія 146

Моя кредитна історія – Волковської Ніни Юріївни, почалася із того часу, як моїй молодшій доньки виповнилось 2 роки, лікарі нам поставили діагноз ЗППР (аутистичний синдром). Протягом кількох місяців ми вимушено спостерігалися у обласного лікаря – дитячого невропатолога, згодом у професора Рахманова Вагіфа Мамедовича, заслуженого лікаря України. Вартість лікування була дуже високою, ще ми винаймали житло. Чоловік працював на мінімальну зарплату, я отримувала лише дитячі. В нас, як батьків, не було іншого вибору, як позичити та взяти позику в банку. 

Дитину ми вилікували, а борги залишилися. Все було посильно для нашої родини, в мене після декретної відпуски була досить стабільна заробітна плата та кредитна історія була чиста. З деяким часом кредити були майже погашені.

Коли батьки мого чоловіка запропонували нам разом почати будівництво власного будинку на їх подвір’ї, ми з радістю погодилися й оформили кредит на велику суму в банку. Почались будівельні роботи й на момент початку війни майже всі будівельні матеріали були придбані, залишалось тільки будувати. Чоловік звільнився з роботи, щоб самостійно все робити.  Маючи постійну роботу та житло – в нас не було сумнівів, що ми впораємося та виплатим всі борги вчасно й без труднощів.

З початком повномасштабного вторгнення, я спочатку залишилася без роботи, так як магазини зачинилися. Потім в наше місто зайшли окупанти, залишатися з дітьми нам було дуже страшно. Я прийняла рішення виїхати на підконтрольну територію. Чоловік прийняв рішення залишитися з батьками, бо не зміг залишити матір в такому стані з хворим батьком.

Через декілька місяців запропонували вийти на роботу та перевели на вакансію заступника керуючого магазином. Так як я вже була прив’язана   до міста, мені довелось шукати квартиру та офіційно оформлювати дітей до школи. На даний час я винаймаю житло, де проживаю зі своїми двома дітьми, та своєю племінницею, яку забрала з м.Миколаїв, якою я опікуюся, так як її мати померла в 2017 році, батько займається волонтерською діяльністю в м.Миколаїв. Мої діти також потребують  додаткового профілактичного лікування та споживання якісних вітамінних комплексів, постійні хвороби ОРЗ та алергічний риніт.

Враховуючи ситуацію в країні, я наразі повністю не можу оплачувати кредити, а відсотки зростають кожен день.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.