Кліматичні зміни найбільше позначаться на економіці Вінницької, Кіровоградської, Полтавської, Черкаської, Херсонської областей. Водночас втрати доходів домогосподарств, зростання бідності й нерівності також можуть відчути у Житомирській, Луганській, Львівській, Харківській областях. Такі висновки дослідження Світового банку надали в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.
Загалом кліматичні зміни позначаться на ключових секторах економіки. Щодо безпосередньої причини втрат доходів, які припускають у вищезгаданих областях, назвали зниження вартості сільськогосподарського виробництва.
У дослідженні зазначено, що протягом останніх 60 років клімат в Україні зазнав суттєвих змін. Температура зростає на 0,4 – 0,6С за 10 років.
Ірина Ставчук – заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції засвідчила: вже фіксують фінансові наслідки зміни клімату. У 2020 році від посух, пожеж та затоплень рівень економічних втрат визначили як 25 млрд гривень.
Аналітики Світового банку вивчали 2 варіанти розвитку подій. Чи температура глобально підвищиться до 2100 року на 2,4°C або на 4,3°C, якщо заходів боротьби з викидами вуглецю бракуватиме. Якщо говорити про гірший сценарій, передбачають: врожайність таких культур, як ячмінь, кукурудза та соняшник впаде на 10-30% – до рівня 2010 року через 8-30 років.
Водночас якщо діятимуть кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами, вдасться – зазначають експерти – підвищити загальну врожайність в Україні. Згідно з дослідженням, щорічний прибуток може дорівнювати 264-504 млн доларів. Найбільше вигод при підтримці оптимального водного балансу можна отримати, вирощуючи кукурудзу, як критично важливий експортний товар.
Як також вказано у звіті, врожаї для всіх сільськогосподарських культур будуть істотно коливатися. Прогнозують постійні зміни річних температур протягом століття, збільшення кількості опадів та їх нерівномірність, аномальну спеку та інші погодні явища. Тривалі посухи – це загибель дерев та лісові пожежі пишуть експерти. Згадують також про значне скорочення площ для вирощування ялини, бука, сосни, дуба. Одним з головних висновків дослідження стало те, що Україні радять впроваджувати дієві адаптаційні заходи, щоб зменшити наслідки зміни клімату.
Нагадаємо, у 2021 році в Україні затвердили Стратегію з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, а також операційний план заходів. Кабінет Міністрів України розгляне концепцію науково-технічної програми у сфері зміни клімату до 2030 року.
