Коли справа доходить до банкрутства або судового стягнення боргів, головне питання: чи може кредитор довести, що борг реально існує? Недостатньо просто заявити “мені винні 100 тисяч гривень” – треба це документально підтвердити.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у 2024 році близько 25% позовів про стягнення боргів були залишені без розгляду або відхилені через неналежне підтвердження факту заборгованості. У справах за участю фізичних осіб цей показник сягає 35%, що підкреслює важливість правильного оформлення доказів.
Суди висувають чіткі вимоги до доказів, і від якості документів залежить, чи буде борг визнано, включено до реєстру вимог кредиторів або стягнуто примусово. Розберемо, які документи приймаються судом, а які ні, та як правильно оформити докази заборгованості.
Стандарти доказування боргу у суді
Український суд керується принципом: той, хто заявляє про право, має його довести. Якщо кредитор стверджує, що боржник винен гроші – доводити це має саме кредитор, а не боржник спростовувати.
Письмова форма – основа. Усні домовленості суд майже не визнає, особливо якщо сума перевищує кілька тисяч гривень. Навіть якщо ви дали знайомому 50 тисяч без розписки, довести це буде майже неможливо.
Достатність доказів. Суду потрібно побачити: коли виникло зобов’язання, на яких умовах, яка сума, які строки повернення, чи були виплати, скільки залишилося. Один документ рідко дає повну картину – зазвичай потрібен пакет доказів.
Правдивість. Документи мають бути справжніми, підписи – автентичними. Якщо боржник заявить, що підпис підроблено, кредитору доведеться доводити справжність через експертизу.
Непротирічливість. Усі документи мають узгоджуватися між собою. Якщо в договорі вказана одна сума, а в розписці – інша, виникають питання.
За оцінками експертів, у 2024 році лише 40% позивачів надавали повний комплект документів, що відповідає цим стандартам.
У справах про банкрутство стандарти ще жорсткіші: арбітражний керівник і суд перевіряють кожну вимогу кредитора ретельно, бо від цього залежить черговість та обсяг виплат.
Основні документи для підтвердження заборгованості
Кредитні договори та додаткові угоди
Банківські кредити. Найпростіший випадок для доказування – кредит у банку. Стандартний пакет доказів:
- Кредитний договір з усіма підписами та печатками.
- Графік платежів (додаток до договору).
- Довідка банку про стан заборгованості на конкретну дату..
- Виписка з рахунку, що показує надання кредиту та історію платежів.
Банки зазвичай мають професійно оформлені документи, тому їхні вимоги рідко оскаржуються з формальних підстав.
Мікрофінансові позики. Тут трохи складніше, бо МФО іноді працюють дистанційно, договори укладаються онлайн. Суди приймають такі докази, якщо є:
- Електронний договір з підтвердженням прийняття умов.
- SMS або email-підтвердження про надання позики.
- Виписка про перерахування коштів на рахунок боржника.
- Історія комунікацій (повідомлення про необхідність погашення).
Споживчі кредити в магазинах. Якщо товар купувався на виплат або кредит:
- Договір купівлі-продажу з умовами розстрочки.
- Кредитний договір з фінансовою компанією (якщо залучена третя сторона).
- Графік платежів..
- Накладні та чеки, що підтверджують передачу товару
Додаткові угоди. Якщо умови кредиту змінювалися (реструктуризація, продовження строку, зміна відсоткової ставки), всі додаткові угоди треба надати. Суд оцінюватиме борг з урахуванням усіх змін.
Боргові розписки та їхні особливості
Розписка – найпоширеніший спосіб оформлення приватної позики. Але не кожна розписка буде визнана судом.
Правильна розписка містить:
- ПІБ та паспортні дані кредитора і боржника.
- Точну суму боргу (цифрами і словами).
- Дату виникнення зобов’язання.
- Ціль позики.
- Умови повернення (строк, частинами чи разом).
- Умови нарахування відсотків (якщо передбачені).
- Підпис боржника власноруч.
Відсутність хоча б одного з цих пунктів знижує ймовірність виграшу справи на 25%.
Типові помилки, що знецінюють розписку:
- Написана не рукою боржника, а надрукована (тоді легше оскаржити).
- Немає дати або вона нечітка.
- Сума вказана неточно (“близько 50 тисяч”).
- Відсутні паспортні дані – важко ідентифікувати сторони.
- Немає згадки про факт передачі грошей (“я, Іванов, зобов’язуюсь повернути” – це не те саме, що “я, Іванов, отримав від Петрова…”).
Доказ передачі грошей. Розписка підтверджує зобов’язання повернути, але не завжди доводить, що гроші реально передавалися. Якщо боржник заявить “я розписку написав, але грошей не отримав”, кредитору краще мати додаткові докази: свідків, банківську виписку про зняття готівки в той день, відеозапис передачі.
У нашій практиці в ЮК “Звільнимо” були випадки, коли суд відмовляв у стягненні за розпискою саме через відсутність доказів фактичної передачі коштів. Тому ми завжди радимо: якщо даєте в борг велику суму – переказуйте через банк або хоча б беріть свідків.
Підвищені вимоги до доказів від фізичних осіб-кредиторів
Коли кредитор – банк або МФО, суди більш лояльні: є ліцензія, звітність, професійна діяльність. Але коли кредитор – фізична особа (сусід, друг, родич), вимоги посилюються.
Чому так?
Тому що існує ризик фіктивних боргів. Недобросовісний боржник може домовитися з “дружнім кредитором” створити фіктивну заборгованість, щоб через процедуру банкрутства позбутися вимог реальних кредиторів.
У 2024 році 40% позовів від фізосіб-кредиторів були залишені без задоволення через недостатність доказів.
Що перевіряє суд особливо ретельно:
- Реальність передачі грошей. Звідки у кредитора такі кошти? Якщо він стверджує, що дав у борг 500 тисяч гривень, суд може запитати: де ви взяли таку суму? Покажіть виписки з рахунків, докази продажу майна, спадщини – щось, що підтверджує наявність коштів.
- Логічність угоди. Чому ви дали гроші саме цій людині? На яких умовах? Безвідсоткова позика великої суми між незнайомими людьми виглядає підозріло. Між родичами – логічно, між колишніми партнерами по бізнесу – теж зрозуміло.
- Спроби повернення боргу. Чи намагався кредитор повернути гроші до суду? Є претензії, листування, свідки розмов? Якщо людина дала 200 тисяч і три роки мовчала, не нагадуючи про борг – це дивно.
- Відносини між сторонами. Якщо кредитор – близький родич або партнер боржника, суд особливо пильно перевірить, чи не фіктивний це борг.
Детальніше про те, як працювати з боргами після судових рішень – у статті про закриті виконавчі провадження.
Документи, що не визнаються судом
Не всі документи, які здаються кредитору достатніми, суд визнає доказами.
- Листування у месенджерах без підтвердження. Скриншоти з Telegram, Viber, WhatsApp суд може врахувати як допоміжні докази, але не як основні. Легко підробити листування, важко довести її автентичність. Скриншоти листування в месенджерах без нотаріального засвідчення – визнаються недостатніми доказами у 85% справ.
- Усні свідчення без документів. Навіть якщо десять людей підтвердять, що бачили, як ви давали гроші, без письмового підтвердження борг визнати важко.
- Неправильно оформлені розписки. Якщо в розписці немає ключових елементів (дати, точної суми, підпису) – суд може не визнати її достатнім доказом.
- Документи з порушеннями. Договори, де немає підпису однієї сторони, документи з явними виправленнями без завірення, копії без оригіналів (якщо боржник заперечує) – все це створює сумніви.
- Прострочені документи. Якщо строк позовної давності минув (зазвичай 3 роки), суд може відмовити у стягненні, навіть якщо борг реальний і доведений.
- “Дружні” розписки заднім числом. Якщо суд встановить, що розписка написана вже після виникнення ознак банкрутства (щоб створити фіктивного кредитора) – таку вимогу відхилять.
Як правильно оформити докази боргу?
Якщо ви кредитор і хочете захистити свої інтереси у разі банкрутства боржника або судового стягнення:
- Оформлюйте позику письмово. Навіть якщо даєте гроші другу, витратьте 10 хвилин на нормальну розписку. Це збереже нерви та гроші в майбутньому.
- Фіксуйте передачу грошей. Краще переказувати через банк з коментарем “позика за договором від [дата]”. Якщо готівкою – беріть свідків або робіть відеозапис (з дозволу боржника).
- Зберігайте всі документи. Договори, розписки, графіки платежів, листування – все може стати важливим доказом. Скануйте оригінали та зберігайте у хмарі – папір може загубитися.
- Фіксуйте спроби повернення. Надсилайте офіційні претензії з описом вкладення, зберігайте повідомлення про вручення. Це доведе, що ви намагалися вирішити питання мирно.
- У складних випадках – нотаріус. Якщо сума велика, а довіра до боржника не повна – оформіть договір позики у нотаріуса. Це дорожче, але значно надійніше.
Статистика показує, що правильно оформлені докази скорочують строк розгляду справи в середньому на 30 днів.
Якщо ви боржник і розглядаєте варіант із заявою про списання кредиту, пам’ятайте: суд перевірятиме всі документи кредиторів, і якщо вони оформлені неправильно, є шанс оскаржити борг.
Правильно оформлені документи – запорука того, що борг буде визнано судом і включено до реєстру вимог кредиторів. Для кредиторів це гарантія захисту інтересів, для боржників – можливість оскаржити сумнівні вимоги.
Якщо ви кредитор і хочете перевірити, чи достатньо ваших доказів для суду, або боржник, який сумнівається у правомірності вимог – команда ЮК “Звільнимо” готова провести юридичний аналіз документів. Ми оцінимо перспективи справи та допоможемо захистити ваші права. Зверніться до нас для консультації – разом розберемося у вашій ситуації.
