Історія 588

Моя кредитна історія – Шмурової Катерини Олександрівни, розпочалася ще у 2006 році, коли я була переведена на роботу в Головний офіс НАСК «Оранта» до м. Київ, де проживала в гуртожитку, який надавала НАСК «Оранта» для своїх співробітників. Бажаючи покращити житлові умови з метою перевезення доньки для виховання та спільного проживання мною було прийнято рішення отримати іпотечний кредит для придбання житла. 

Кредит було отримано 13 квітня 2007 року в розмірі 30100  доларів США (при цьому курс долара складав 5,05 грн. за 1 дол.США). Кредит було витрачено за призначенням, а саме придбано житловий будинок в смт.Ворзель, вул. Крилова, буд.44. В будинку було проведено капітальний ремонт, після чого дитину було перевезено для спільного проживання. На момент взяття кредитних коштів розмір моєї заробітної плати дозволяв вчасно сплачувати щомісячні платежі. Незважаючи на підняття курсу долара (з 5,05 грн. до 8,0 грн за 1 дол.США) у жовтні 2008 р. я продовжувала сплачувати щомісячні платежі. 

Починаючи з 2011 року моя дитина навчалась в Бучанській Українській гімназії на платній основі, відвідувала музичну школу, що також зумовлювало певні фінансові витрати. Згодом я була вимушена забрати з м.Ужгорода свою бабусю, котра потребувала догляду, допомоги і лікування. Проте, починаючи з січня 2015 року, з незалежних від мене обставин, зокрема, падіння курсу гривні в декілька разів порівняно з курсом 2007 року, я втратила змогу обслуговувати кредит. Падіння курсу гривні призвело до того, що розмір щомісячного платежу за кредитом був більшим за мою місячну заробітну плату. Окрім цього, з квітня 2015 року я, з незалежних від мене причин втратила роботу, внаслідок чого змушена була працювати на менш високооплачуваній роботі аби покривати поточні витрати сім’ї, а з січня 2016 по липень 2016 взагалі була безробітньою, оскільки попередня робота була проектною. Водночас з цим, банк, з яким було укладено договір іпотечного кредитування, збанкрутував, внаслідок чого я втратила з ним зв’язок і доля мого кредиту була невідомою. 

Проте я, будучи доброчесною громадянкою, намагалась законним шляхом врегулювати питання цієї проблемної заборгованості. Так, у 2015 році, за порадою своєї тітки, я звернулась до адвоката Кухарук Надії. Адвокатка, обіцяючи вирішення питання шляхом звернення до суду, взяла з мене кошти і перестала виходити на зв’язок. З відкритих джерел я дізналася, що зазначена особа в 2015 році звернулася від мого імені до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк». Про судове засідання, яке було призначено 17.03.2016 року мене ніхто не повідомляв, адвокат на нього теж не з’явилася і таким чином поданий від мого імені позов залишили без розгляду. Більше жодних даних про долю цього договору я не отримувала аж до грудня 2021 року, коли я отримання сповіщення в застосунок Дія про те, що справа відносно цього договору передана до суду. Враховуючи ситуацію в країні, я наразі повністю не можу оплачувати кредити, а відсотки зростають кожен день.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.