Історія 547

Моя кредитна історія – Галати Поліни Олександрівни, почалася навесні у 2021 році.  коли я завагітніла другою дитинкою та почала готуватися до родів

На той час я працювала комірником на складі автозапчастин в організації ТОВ “ЛНЗ ПЛЮС” та за сумісництвом в організації ПрАТ “Лебединський насіннєвий завод” в селі Лебедин, дохід на місяць мала 5352 гривень 64 копійок.

 Чоловік теж працював будівельником, але не офіційно на будівництві поблизу Києва, доходу на той час ще не мав, тільки влаштувався на роботу.  

Справи йшли б добре якби у чоловіка все склалося добре з роботою, але чомусь так не сталося, так як у нього із власником була домовленість, чоловік будує об’єкт і при його здачі отримає гарну заробітну плату 80000 гривень, тобто до моменту здачі об’єкта, він не отримував заробітної плати, так він мені говорив, а отже у нього немає на житло коштів, немає коштів на харчування, навіть на прожитковий мінімум. 

Добудувавши об’єкт, мій чоловік повертається додому, із дуже поганими новинами що їм заплатили всього навського 20000 гривень, хоча домовленість про суму оплати була зовсім інша, таке на будівництві без договору часто трапляється.

Ми трохи покращили своє фінансове становище. Перекрили трохи борги, тобто обновили картки. Але ця стабільність була недовгою.  

 В серпні 2022 року у нас трапилась  біда. Моя мама, потрапила в лікарню, лікарі поставили діагноз захворювання серця. 

 Все лягло на наші плечі, це дуже погана звістка була для нас усіх. 

У грудні 2025 року після проходження обстеження у мого батька, виявили онкологію стан батька погіршився і він помер. 

Я втратила дуже дорогу людину, яка завжди була мені опорою в житті та підтримкою. Кошти на похорон, знову з кредитних коштів, позичили родичі, знову відавати все мені. 

 З чоловіком дуже зіпсувалися відносини, не відчувала від нього ні підтримки, ні співчуття, він почав пропадати десь по ночам, обвинувачувати  мене в усіх бідах. 

У лютому 2025, він нас кинув і пішов з дому. 

Я залишаюся з мамою інвалідом і дітьми сама із всіма своїми кредитами і з своїми проблемами. Я думаю, що це кінець цим відносинам, попереду тільки розлучення. 

У березні 2025 року, я думаю як мені викручуватися. Я у відчаї шукала додатковий заробіток, та натрапила на шахраїв, які мені обіцяли заробіток, мене запевнювали що все прозоро, робота стосується бронювання готельних кімнат, але потрібно зробити інвестиції. 

Перша інвестиція була не велика, все було добре і я дійсно заробила 2500 гривень за завдання, але на ступний день ця робота перевернула все моє життя, і зробило з нього пекло.

Я вклала дуже велику суму туди, і коли хотіла вивести свої кошти, мене куратор не попередив, що потрібно виводити не великими частинами, це стало великим ударом для мене. 

В мене тепер навіть на хліб не має коштів. 

Я залишалася одна з своїми проблемами, кредити, комунальні послуги. Тепер ні грошей, ні чоловіка, ні батька, мама інвалід і двоє маленьких діток. 

Здається життя закінчилося, в мене зараз страх і паніка про дітей і маму, як мені жити.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.