Історія 538

Моя кредитна історія – Хорольського Сергія Юрійовича, почалася навесні 2019 року з купівлі автомобіля марки «Жигулі». Машина була старенька й коштувала 15 000 грн, яку я оплатив готівкою. Автомобіль був необхідний для поїздок на роботу. Проте через технічну несправність і значний знос, навесні 2021 року авто вийшло з ладу, і відремонтувати його вже не було можливості. Довелося здати машину на металобрухт за символічну суму — 5 000 грн, які я також отримав готівкою.

Перший кредит я оформив 19 березня 2019 року у компанії Манівео. Згодом брав кредити в інших мікрофінансових організаціях (Мілоан, КредитКаса, МайКредит). Щоб сплатити попередні позики, доводилося брати нові — почався процес перекредитування. Я також позичив у батьків 40 000 грн для погашення заборгованостей, але коштів не вистачило, тому продовжував брати нові кредити для пролонгації старих.

У період з 2020 по 2022 рік виникло багато труднощів. Взимку 2021–2022 року трапилось ДТП на службовому авто. Я був винен, але страхова компанія покрила витрати на ремонт. Однак мене відсторонили від роботи на два місяці. У цей період я підробляв на будівництві як підсобник, заробляючи по 200–300 грн на день, що не покривало моїх потреб. Взимку 2022 року захворів, ліки коштували близько 3 000 грн, лікувався вдома, до лікаря не звертався. Через це довелося знову звернутися до МФО.

Найтяжчий кредит був оформлений у Сенс Банку на суму 160 000 грн — для мене ця сума є непідйомною. Я намагався покрити його за рахунок інших кредитів, проте ситуація тільки ускладнювалася.

22 липня 2024 року я остаточно припинив сплачувати кредити через відсутність фінансової можливості. Заробітної плати ледь вистачає на їжу, одяг і часткову допомогу батькам. У зв’язку з втратою роботи батьком, я беру на себе частину витрат на оплату комунальних послуг.

Я неодноразово звертався до кредиторів із проханням врахувати моє скрутне становище та надати реструктуризацію або інші поступки, однак відповіді не отримав. Натомість почалися дзвінки моїм батькам, родичам і знайомим, з погрозами. Кредитори заявляли, що якщо не буде повернено кошти, то «ви більше не побачите Сергія». Вони також погрожували приїхати додому і конфіскувати майно.

Через всі події я почуваюся психологічно пригнічено, у мене з’явилась постійна тривога. Найгірше те, що рідні втратили до мене довіру, бо чули від колекторів страшні речі. Зараз я продовжую працювати водієм-експедитором у тій же компанії, але борги лишаються непосильними, і я не бачу виходу з цієї ситуації.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.