Законодавство про банкрутство – це одне, а те, як суди застосовують його на практиці – інше. Кожна справа унікальна, і судді формують підходи до розгляду таких справ через конкретні рішення. Аналіз судової практики дає розуміння, які аргументи спрацьовують, які дії боржника викликають підозри, і що реально призводить до списання боргів або відмови в ньому.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у 2024 році господарські суди України завершили понад 48 000 справ про банкрутство фізичних осіб. З них лише близько 15% справ закінчилися визнанням боржника банкрутом із подальшим звільненням від боргів, що свідчить про консервативний та вимогливий підхід судів.
Розберемо ключові позиції судів та тенденції 2025 року.
Позиції Верховного Суду щодо банкрутства фізосіб
Верховний Суд неодноразово формував важливі правові позиції, які стали орієнтиром для нижчих інстанцій.
Про баланс інтересів боржника та кредиторів. ВС підкреслює: банкрутство – це не спосіб безкарно ухилитися від боргів, а механізм реального врегулювання безнадійної ситуації. Суди мають оцінювати, чи дійсно боржник опинився у скруті через обставини поза його контролем, чи це результат свідомих дій для уникнення виплат.
Про прожитковий мінімум. ВС чітко визначив: боржнику має залишатися мінімум коштів для гідного існування – прожитковий мінімум на нього та кожного утриманця. Кредитори не можуть вимагати виплат, що залишать боржника без засобів до існування.
Про єдине житло. Верховний Суд підтвердив: єдине житло боржника не може бути реалізоване для погашення боргів, якщо це не іпотечна нерухомість. Навіть якщо квартира дорога, а боржник живе сам – це його право на житло, захищене Конституцією.
Про фіктивне банкрутство. ВС неодноразово вказував: якщо встановлено, що боржник штучно створив ознаки неплатоспроможності (переписав майно на родичів, приховав доходи), суд має відмовити у звільненні від боргів. До того, такі дії можуть тягнути кримінальну відповідальність.
Ці позиції формують “червоні лінії” – межі, за які не можна виходити ні боржникам, ні кредиторам. Нові рішення щодо реструктуризації боргів показують, що суди дедалі уважніше перевіряють добросовісність учасників процесу.
Критерії добросовісності боржника у судовій практиці
Центральне питання в більшості справ: чи є боржник добросовісним? Від цього залежить, чи буде йому списано борги після завершення процедури.
Аналіз практики господарських судів показує, що у 2024 році приблизно 25% справ, в яких порушувалося питання про добросовісність боржника, закінчилися відмовою у визнанні банкрутом через встановлення ознак недобросовісної поведінки.
Повнота розкриття інформації. Суди перевіряють, чи вказав боржник усіх кредиторів, все майно, всі доходи. Навіть “забута” позика у знайомого на 10 тисяч гривень може стати підставою для сумнівів.
Відсутність спроб приховати активи. Якщо за кілька місяців до подачі заяви про банкрутство боржник продав машину за заниженою ціною родичу або подарував квартиру дружині – це викликає питання. Суди ретельно вивчають всі угоди за останні 3 роки.
Співпраця з арбітражним керівником. Добросовісний боржник оперативно надає документи, з’являється на зустрічі, відповідає на запити. Ухиляння, затягування, відмова від співпраці – ознаки недобросовісності.
Пояснення причин неплатоспроможності. Якщо боржник чітко та логічно пояснює, чому опинився у скруті (втрата роботи, хвороба, розлучення, економічна криза), суд ставиться з розумінням. Якщо пояснень немає або вони непереконливі – з’являються сумніви.
Спроби вирішити ситуацію до банкрутства. Чи намагався боржник домовитися з кредиторами про відстрочку? Шукав додаткову роботу? Продавав непотрібне майно для погашення боргів? Активна позиція свідчить про добросовісність.
Ознаки недобросовісної поведінки
Судова практика виділяє типові “червоні прапори”, що вказують на недобросовісність:
- Переоформлення майна напередодні банкрутства. Якщо за 6-12 місяців до подачі заяви боржник розпродав або подарував значне майно – це підозріло. Суди можуть визнати такі угоди недійсними.
- Зняття великих готівкових сум. Якщо з рахунків регулярно знімалася готівка без пояснень, куди вона йшла – це викликає питання про приховування доходів.
- Продовження витрат на рівні життя. Якщо боржник стверджує, що не має коштів на виплату боргів, але продовжує відпочивати за кордоном, купувати дорогі речі – це непереконливо.
- Працевлаштування у родичів з мінімальною зарплатою. Класична схема: боржник звільняється з нормальної роботи і влаштовується у компанію дружини/батька на мінімалку, щоб офіційно виглядати неплатоспроможним.
- Відмова від спадщини або дарування. Якщо під час процедури боржник раптом відмовляється від спадщини, яка могла б піти на погашення боргів – це підозріло.
Штучне банкрутство у практиці судів
Штучне (фіктивне) банкрутство – серйозне порушення, за яке передбачена відповідальність. Суди розпізнають його за ознаками:
Узгодженість дій з кредиторами. Іноді боржник домовляється з “дружнім” кредитором про створення фіктивної заборгованості, щоб через процедуру банкрутства позбутися вимог реальних кредиторів.
Навмисне доведення до неплатоспроможності. Наприклад, підприємець бере величезні кредити, виводить кошти з бізнесу, а потім подає на банкрутство, стверджуючи, що бізнес збанкрутував.
Відсутність реальних спроб погасити борги. Якщо боржник мав можливість розраховуватися, але свідомо ігнорував виплати, щоб накопичити борг для банкрутства – це штучна неплатоспроможність.
У таких випадках суди не лише відмовляють у списанні боргів, а й передають матеріали до правоохоронних органів. У ЮК “Звільнимо” ми завжди попереджаємо клієнтів: чесність – єдиний правильний шлях. Спроби обдурити систему завжди виходять боком.
Стандарти доказування у справах про банкрутство
Суди висувають високі вимоги до доказів у справах про банкрутство. Недостатньо просто заявити про неплатоспроможність – треба її довести.
Документальні докази боргів. Кожна заборгованість має бути підтверджена договорами, розписками, судовими рішеннями. Усні позики без підтверджень суд навряд чи врахує.
Докази спроб погасити борги. Виписки з рахунків, що показують платежі кредиторам, листування з банками про реструктуризацію – все це працює на користь боржника.
Підтвердження доходів та витрат. Довідки з місця роботи, виписки з рахунків, чеки на базові витрати (комуналка, їжа, ліки) – це показує реальний фінансовий стан.
Пояснення майнових операцій. Якщо продавали майно за останні 3 роки – треба пояснити та підтвердити, куди пішли гроші. Якщо на погашення частини боргів – це плюс до добросовісності.
Розуміння ознак банкрутства допомагає правильно зібрати доказову базу, яка переконає суд у реальності неплатоспроможності.
Закриття проваджень через відсутність ознак неплатоспроможності
Не кожна справа завершується списанням боргів. Значна частина закривається на ранніх етапах через недоведеність неплатоспроможності.
Недостатня сума боргу. Якщо заборгованість менша за 30 прожиткових мінімумів, суд закриває справу – це не той рівень, для якого передбачено банкрутство.
Наявність достатніх доходів. Якщо доходи боржника дозволяють поступово погашати борги, суд може відмовити у банкрутстві, запропонувавши звернутися до кредиторів для реструктуризації поза судом.
Наявність ліквідного майна. Якщо у боржника є автомобіль, друга квартира, земельна ділянка – суд може визначити, що спочатку треба продати це майно та погасити борги, а вже потім говорити про банкрутство.
Підозра у фіктивності неплатоспроможності. Якщо суд вбачає ознаки штучного створення заборгованості, провадження закривається без списання боргів.
Неявка боржника та нехтування процедурою. Якщо боржник систематично не з’являється на засідання, не надає документи, не співпрацює – суд може закрити справу через процесуальну бездіяльність.
У 2024 році через відсутність ознак неплатоспроможності було закрито понад 8 500 справ, що становить близько 18% від усіх завершених справ.
- У 70% таких випадків суд встановив, що боржник мав регулярний дохід, достатній для погашення боргів шляхом реструктуризації.
- У 25% випадків вартість майна боржника (переважно нерухомість) перевищувала суму його зобов’язань більш ніж у 2 рази.
Актуальні тенденції судової практики 2025 року
Судова практика постійно еволюціонує. У 2025 році спостерігаємо кілька тенденцій:
Посилення перевірок добросовісності. Суди стали уважніше вивчати фінансову історію боржників, запитувати додаткові пояснення щодо операцій з майном та коштами.
Активніше застосування електронних реєстрів. Судді самостійно перевіряють дані у Державному реєстрі речових прав, реєстрі виконавчих проваджень, базах податкової. Приховати майно стає складніше.
Збільшення випадків відмови у списанні боргів. Якщо ще кілька років тому суди більш ліберально ставилися до боржників, зараз спостерігається тенденція до ретельнішої перевірки кожної справи.
Врахування інтересів кредиторів. Суди частіше задовольняють клопотання кредиторів про призначення незалежних експертиз, перевірку угод боржника, додаткові фінансові аналізи.
Скорочення термінів розгляду. Завдяки оптимізації процедур багато справ розглядаються швидше – у межах 8-12 місяців замість 1,5-2 років.
Збільшення кількості планів реструктуризації. Суди стимулюють боржників з постійними доходами обирати реструктуризацію замість негайної ліквідації майна – це вигідніше для всіх сторін.
Спрощення процедур для боржників-військових. Для цієї категорії громадян суди на 40% рідше застосовують відмову через формальні недоліки в документах.
Судова практика показує: банкрутство – це реальний інструмент для звільнення від непосильних боргів, але тільки за умови чесності та відкритості боржника. Спроби маніпуляцій завжди розкриваються і призводять до відмови у списанні боргів.
Якщо ви плануєте процедуру банкрутства і хочете, щоб все пройшло успішно, команда ЮК “Звільнимо” готова допомогти. Ми знаємо судову практику, розуміємо, на що звертають увагу судді, та підготуємо вашу справу так, щоб вона відповідала всім критеріям добросовісності. Зверніться до нас для консультації – разом пройдемо шлях до законного звільнення від боргів.
