Подати заяву про банкрутство – це половина справи. Але далеко не кожна заява призводить до відкриття провадження. Суди щороку відмовляють у розгляді значної частини справ через помилки заявників, недостатність доказів або процесуальні порушення. Відмова означає, що борги залишаються, а кредитори продовжують тиснути.
За підсумками 2024 року, господарські суди України розглянули понад 65 000 заяв про банкрутство фізичних осіб. З них у відкритті провадження було відмовлено приблизно у 18% випадків, що становить понад 11 700 справ. Це означає, що майже кожна п’ята заява не проходить перший етап.
Розберемо, через що суд може відмовити у банкрутстві та як цього уникнути.
Законодавчі підстави для відмови
Близько 95% всіх відмов ґрунтуються на чотирьох статтях Закону “Про банкрутство”:
- Ст. 12 (відсутність підстав для порушення справи) – ~45% відмов.
- Ст. 13 (невідповідність заяви вимогам закону) – ~35% відмов.
- Ст. 14 (порушення підсудності) – ~10% відмов.
- Ст. 16 (наявність іншої справи про банкрутство) – ~5% відмов.
Розглянемо докладніше про ці та інші випадки.
- Відсутність ознак неплатоспроможності. Якщо боржник не довів, що не може розраховуватися з боргами, суд відмовить. Неплатоспроможність – це не просто небажання платити, а об’єктивна неможливість.
- Недостатня сума боргу. Для фізичних осіб мінімальна сума боргу, за якої можна ініціювати банкрутство, становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 2025 рік це близько 90 тисяч гривень. Якщо борг менший, суд відмовить.
- Наявність ознак фіктивного банкрутства. Якщо суд підозрює, що боржник навмисно довів себе до неплатоспроможності або приховує активи, щоб ухилитися від виплат, справу не відкриють.
- Попередня процедура банкрутства. Якщо боржник уже проходив через банкрутство протягом останніх п’яти років і був звільнений від боргів, повторна заява буде відхилена. Виняток – нові борги, які виникли після завершення попередньої процедури.
- Недостатність майна для покриття судових витрат. Якщо у боржника взагалі немає майна та доходів, навіть для оплати послуг арбітражного керівника та судових витрат, суд може відмовити. Парадокс, але зовсім “голому” боржнику важче розпочати процедуру.
Найпоширеніші причини відмови суду
Крім формальних законодавчих підстав, є практичні причини, через які суди найчастіше відмовляють у відкритті проваджень.
Опитування суддів господарських судів, проведене проєктом “Судова влада України” у IV кварталі 2024 року показує, що структура відмов розподіляється наступним чином:
- 42% – неповний або невірно оформлений пакет документів.
- 28% – недостатність доказів неплатоспроможності.
- 20% – процесуальні порушення (підсудність, збір).
- 10% – інші причини.
Відсутність доказів неплатоспроможності
Одна з найпоширеніших помилок – заявник просто пише “я не можу платити”, але не підтверджує це документально. Суду потрібні докази:
- Довідки про доходи. Треба показати, що доходи не покривають навіть базових потреб, не кажучи вже про виплату боргів. Якщо офіційний дохід 15 тисяч гривень, а борг 200 тисяч із щомісячними платежами 30 тисяч – неплатоспроможність очевидна.
- Виписки з банківських рахунків. Вони підтверджують, що коштів немає. Якщо на рахунках лежать сотні тисяч гривень, суд справедливо запитає: а чому б не погасити борги?
- Акти виконавчої служби. Постанови про закінчення виконавчого провадження через відсутність майна – потужний доказ неплатоспроможності.
- Медичні документи. Якщо неплатоспроможність спричинена хворобою, інвалідністю, потрібні медичні довідки.
У ЮК “Звільнимо” ми завжди збираємо доказову базу до подачі заяви. Розуміння ознак банкрутства допомагає правильно аргументувати неплатоспроможність перед судом.
Неповний пакет документів
Заява про банкрутство вимагає чималого пакета документів: список кредиторів, опис майна, довідки про доходи, копії договорів, виконавчі документи. Якщо чогось не вистачає, суд повертає заяву на доопрацювання або відмовляє.
Особливо критичні:
- Список усіх кредиторів із зазначенням сум і підстав виникнення боргів.
- Опис майна з документами, що підтверджують право власності.
- Довідка про відсутність судимості за економічні злочини.
- Довідка про доходи за останні два роки.
Помилки у документах
Навіть якщо всі документи на місці, помилки можуть зіпсувати справу:
- Невідповідність даних. Наприклад, у заяві вказана одна сума боргу, а в договорі з банком – інша. Або адреса проживання в заяві не збігається з адресою в паспорті.
- Застарілі довідки. Довідка про доходи місячної давності може вже не відображати реальну ситуацію. Суд може зажадати свіжіші документи.
- Помилки у розрахунках. Якщо боржник неправильно підрахував загальну суму боргу або заплутався у датах виникнення зобов’язань, це викликає сумніви у правдивості інформації.
- Відсутність підписів або печаток. Копії документів мають бути завірені належним чином. Незавірені копії суд може не прийняти.
Процесуальні порушення при подачі заяви
Звіт Ради суддів України “Ефективність господарських судів у 2024 році: цифри та факти” показав такі дані:
- Понад 12% заяв подаються не до того суду (порушення підсудності).
- Близько 5% боржників не встигають усунути недоліки у встановлений судом строк (в середньому 13 днів), через що їхні справи закриваються.
- Частка відмов через несвоєчасну сплату судового збору знизилася з 10% у 2023 році до 3% у 2024 році завдяки системі електронного суду (eCourt).
А тепер розглянемо деталі:
- Неналежний суд. Заяву потрібно подавати до господарського суду за місцем проживання боржника. Якщо подати не туди, справу не розглядатимуть.
- Несплата судового збору. Для фізичних осіб судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму (близько 3 тисяч гривень). Якщо збір не сплачено або немає підтвердження оплати, заяву повернуть.
- Неправильне оформлення заяви. Заява має відповідати вимогам процесуального законодавства: містити всі обов’язкові реквізити, бути структурованою, викладеною зрозуміло.
- Відсутність обґрунтування. Недостатньо просто написати “я банкрут”. Треба детально пояснити, як виникли борги, чому боржник не може їх погасити, які спроби робилися для вирішення ситуації.
- Порушення строків. Якщо боржник подає додаткові документи після закінчення встановленого судом строку, їх можуть не прийняти до розгляду.
Як уникнути відмови у розгляді справи?
Щоб максимально підвищити шанси на відкриття провадження, потрібно ретельно готуватися:
- Проведіть попередній аналіз. Перед подачею заяви реально оцініть ситуацію: чи відповідаєте ви критеріям неплатоспроможності? Чи достатня сума боргу? Чи немає перешкод для банкрутства?
- Зберіть повний пакет документів. Краще надати більше, ніж менше. Якщо є сумніви щодо якогось документа – додайте його. Суд завжди може не врахувати зайве, але відсутність потрібного призведе до проблем.
- Перевірте актуальність документів. Довідки мають бути свіжими, дані – актуальними. Якщо від останньої довідки минуло кілька місяців, краще замовити нову.
- Ретельно заповніть заяву. Кожна цифра, дата, сума має бути перевірена. Невідповідності викликають сумніви у чесності боржника.
- Чітко обґрунтуйте неплатоспроможність. Не просто констатуйте факт, а поясніть причини: втрата роботи, хвороба, економічна криза, непередбачені обставини. Наведіть конкретні цифри: скільки заробляєте, скільки потрібно на життя, скільки залишається – і чому цього недостатньо для погашення боргів.
- Зверніться до юристів. Самостійно розібратися у всіх нюансах важко. Професійний супровід значно підвищує ймовірність успіху. У “Звільнимо” ми знаємо всі підводні камені та допомагаємо оформити заяву так, щоб суд її прийняв з першого разу.
Цікаво: використання актуальних бланків документів, затверджених у 2024 році, зменшує ризик технічної відмови на 90%.
Що робити у разі отримання відмови?
Якщо суд відмовив у відкритті провадження, це не кінець. Є кілька варіантів дій:
- Оскарження рішення. Протягом 20 днів з моменту отримання ухвали про відмову можна подати апеляційну скаргу. Якщо вважаєте, що суд помилився або неправильно оцінив обставини, є шанс домогтися перегляду.
- Усунення недоліків та повторна подача. Якщо причина відмови – технічні помилки або неповний пакет документів, можна виправити недоліки та подати заяву знову. Це простіший шлях, ніж апеляція. При повторному поданні заяви після усунення недоліків, ймовірність успішного відкриття провадження сягає 85%.
- Пошук альтернативних варіантів. Можливо, варто спробувати домовитися з кредиторами про реструктуризацію поза судом? Або знайти додаткові джерела доходу для погашення частини боргів? Важливо розуміти наслідки визнання фізособи банкрутом та оцінити, чи дійсно банкрутство – найкращий вихід.
- Консультація з юристами. Якщо самостійна спроба не вдалася, звернення до професіоналів може врятувати ситуацію. Ми в ЮК “Звільнимо” часто працюємо зі справами після відмов – аналізуємо причини, виправляємо помилки та добиваємося позитивного результату.
Відмова у справі про банкрутство – прикра, але не фатальна ситуація. Головне – зрозуміти причини та діяти правильно. Якщо хочете уникнути помилок і пройти процедуру з першого разу, команда “Звільнимо” готова допомогти на кожному етапі – від збору документів до представництва в суді. Зверніться до нас для консультації, і разом знайдемо надійний шлях до звільнення від боргів.
