Історія 530

Моя кредитна історія – Шасаїтова Назара Володимировича, почалася через умови праці на роботі та загалом роботу, яка час від часу змушувала вирішувати певні питання та помилки за власний рахунок, щоб уникнути проблем та вирішити питання з клієнтами. Також робота повністю забирала весь мій час та довела до жахливого фізичного і ментального стану, були навіть звернення до профспілки та компанії з підтримки працівників. Були погрози від керівництва, постійні штрафи, неадекватний графік, іноді був в буквальному сенсі змушений працювати по 16 годин і без вихідних, до того ж оплачувалось лише 11 годин роботи. Також були відсутні нормальні умови праці, які обов`язково мали б бути по стандартам нової пошти, але безпека та стан працівників нікого не хвилювало. Заробітна плата була маленькою, але кредити хоча б по мінімальним платежам проплачувати міг. Коштів постійно не вистачало, позичав гроші у друзів, щоб проплатити проживання в гуртожитку та купляти різні ліки, тому що у мене дуже слабкий імунітет та я надзвичайно часто хворію. Наразі в 19 років в мене сильне запалення в колінах, через що я можу лише обмежено пересуватися, не можу нікуди нормально влаштуватися на роботу та навіть пройтись в магазин для мене – це досягнення через сильний біль. Також кошти йшли на придбання обезболюючих, іноді антибіотиків.

Перший кредит я взяв приблизно через 3 місяці після влаштування на нову пошту, коли “Нова пей” дали дозвіл брати кредит як працівнику. Оскільки я влаштувався на роботу, щоб купити комп`ютер для роботи з 3д моделями, відеомонтажу, моушндизайну і загалом для фрілансу, але робота давала недостатньо коштів, то я вирішив взяти кредит для того, щоб купити відеокарту. Кредит був 23-25 тисяч та я успішно його закрив приблизно через місяців 7-8, але повністю зібрати комп`ютер до цих пір не вийшло. Найтяжчим був кредит в Новапей, адже вони постійно надають бонуси та доступи до розстрочок своїм працівникам. 

Я не брав жодних кредитів на перекредитування, лише декілька разів витрачав кредитні кошти в ПУМЮ та Моно банк, щоб внести мінімальні платежі, але таких ситуацій було надзвичайно мало.

З моменту першого взяття кредиту мій фізичний та ментальний стан погіршувався з кожним днем через тяжку роботу та постійну нестачу коштів. До 2024 року я постійно багато працював і перед новим роком взяв перший кредит на запчастину для комп`ютера, в лютому 2024 року я звернувся до лікаря, адже біль в колінах вже тоді був присутній, лікар сказав, що поки що все в порядку, але якщо я продовжу так тяжко працювати, то може піти запалення, я його не послухав, адже я дуже тримався за цю роботу та керівник мого відділення хотів мене перекинути в мобільну групу, тобто підвищити мене. Це дало б змогу працювати на не тяжких відділеннях та заробляти побільше. Нажаль, підвищення не сталося. Весною 2024 року я і новий керівник відділення працювали вдвох, були моменти коли працювали місяці взагалі без вихідних і вдвох виконували роботу за 5х людей. Під час всього цього періоду до літа 2024 року я працював з 7:30 до 21:30. Все це надзвичайно навантажувало як фізично, що вбило моє здоров`я, та морально, що я просто виконував всі можливі вказівки та іноді не розумів взагалі, де я, що я роблю та хто я. Ця робота ввела мене в доволі тяжкий стан депресії. Під час цього я іноді брав кредити, щоб знову ж таки заплатити за гуртожиток, внести мінімальні платежі, закрити втрачені посилки за власний рахунок. 

В листопаді 2024 року у мене було сильне запалення колінних суглобів, через що я не міг ходити нормально декілька місяців. 22 листопада 2024 року я звільнився через стан здоров`я і нікуди не міг влаштуватися на роботу через стан здоров`я, тому певний час працював на фрілансі, робив сайти, але цих коштів ледь вистачало на те, щоб щось проплатити, купити ліки. Не дивлячись на мій стан здоров`я, я почав шукати роботу, за місяць змінив 4 роботи, адже на кожній мені ставало погано, знову був сильний біль в колінах і з тих пір я не можу ніде влаштуватися і скільки такий стан буде, лікар точно сказати не міг, по його словам мінімум пів року треба як можна менше навіть вставати, а далі буде видно. Тому тепер я не можу нікуди влаштуватися та працюю зараз віддалено, раз в два тижні роблю сайти і отримую скромну плату. 

Я перестав сплачувати кредити після свого звільнення з 22 листопада 2024 року, коли я звільнився, адже більше не було доходів. Кредитори телефонували всім можливим знайомим, родичам, присилали листи з погрозами. Відчуваю себе надзвичайно подавлено, але тримаюсь завдяки антидепресантам, депресія нікуди не зникла.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.