Історія 526

Моя кредитна історія – Висоцького Анатолія Сергійовича, почалася у зв’язку з хворобою дружини на цукровий діабет, що спровокувало в подальшому труднощі та ускладнення із здоров’ям (колись вона зламала ногу і кісточка почала гноїтися). Дружина потребувала негайних операцій та пересадки шкіри. Кошти були потрібні на операцію, згодом були потрібні кошти ще, загалом було зроблено сім операцій. Кошти потребувались постійно, на операції, нечисленні крапельниці, ліки, обстеження чи дообстеження, дорогу в лікарню та назад. Звичайно я працював і по кредитам сплачував, хоч як важко не було. 

Першим взяв кредит в банку ПУМБ 09.02.2022, але цих коштів не вистачало, потім почав брати кошти в мікрозаймах. Для мене всі мікрозайми були тяжкі, бо заробітної плати не вистачало на погашення хоча б відсотків.

З моменту взяття першого кредиту багато чого змінилось. Спочатку вдавалось сплачувати кредити вчасно, але коштів постійно не вистачало на ліки дружині та комунальні послуги. Закупляв дрова по тридцять тисяч гривень за машину. Додатково потребувались кошти для транспортування дружини до лікарні, так як дружина інвалід третьої групи (ампутація ступні). Після сьомої операції у 2022 році, 28 квітня, пролежала в лікарні поспіль десь три місяці, потім десь місяць реабілітації. Також кошти витрачались на утримання будинку, тріснув кут в будинку, завалився паркан, довелося докуповувати по людях штахети, щоб змайструвати хоч якось цілісність паркану. Розраховувати мені не має на кого, дружина постійно хворіє та й вона майже не пересувається, працювати не зможе взагалі. 

Наші з дружиною батьки давно померли. Залишилися ми один в одного самі. На теперішній час хоч і працюю, але робота в мене сезонна (тракторист), в зимовий період завжди зарплати зменшенні, бо роботи на полі не має.

Кредити перестав платити з початку вересня 2024 року. З кредиторами спочатку спробував домовлятись, але їх не хвилювало де я буду брати кошти. Кредитори почали погрожувати колекторським компаніями, позовами до суду, дзвонили родичам та знайомим, мені на роботу. Попавши в боргову яму почуваюсь знесилений і спустошеним, постійно перебуваю в депресивному стані, майже не сплю. Свого майна у власності не маємо, проживаємо в будинку які ще строїли для фахівців від колгоспу. Він є не приватизованим.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.