Історія 525

Моя кредитна історія, Сухорученко Аліни Олександрівни, розпочалася у зв’язку зі складною фінансовою ситуацією, яка склалась у моєму житті внаслідок низки обставин, на які я не мала впливу.

У 2021 році мій чоловік втратив стабільну роботу. Через те, що він працював неофіційно, його працевлаштування було нестабільним — періодично без доходу. Саме тоді я вперше відкрила кредитну картку в АТ КБ «ПриватБанк» на суму 10 000 грн, що і стало початком моєї кредитної історії.

Надалі, в умовах постійного браку коштів для покриття базових потреб (оплата комунальних послуг, продукти харчування, ліки для батька), мені довелося звертатися до інших банків та мікрофінансових організацій (далі – МФО). Крім того, я була змушена перекривати попередні кредити новими, оскільки одночасно на моєму місці роботи виникли затримки із виплатою заробітної плати. Я працювала медичною сестрою.

Ми з чоловіком проживали та досі проживаємо разом з моїми батьками. Батько є пенсіонером за інвалідністю (переніс інфаркт міокарда у 2018 році) і потребує постійного дороговартісного медикаментозного лікування. Мати працює у тому ж медичному закладі, що й я, і також не отримувала заробітну плату вчасно.

Жодної фінансової допомоги з боку батьків чоловіка ми не отримували. Його батько не підтримує з ним зв’язок, а мати, яка мешкає на тимчасово окупованій території, є безробітною матір’ю-одиначкою, яка на той момент утримувала двох неповнолітніх дітей. Мій чоловік надавав їй частину наших коштів для допомоги.

Протягом 2021–2022 років наша фінансова ситуація не покращилася. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році чоловік тривалий час взагалі не мав можливості працювати.

У червні 2023 року я змінила місце роботи, оскільки на попередньому місці мені майже не виплачували заробітну плату. На новій роботі я певний період проходила випробувальний термін без оплати. У серпні 2023 року ми дізналися, що очікуємо на дитину, і розпочали підготовку до її народження. Я була змушена брати кредити в МФО на придбання необхідних речей для дитини, проведення косметичного ремонту житла, а також — для сплати відсотків за активними кредитами в чотирьох банках. Водночас, я вже не могла сплачувати відсотки за позиками в МФО, внаслідок чого почали телефонувати колектори.

Найбільші труднощі виникли з погашенням кредитів у «Монобанку», «Ізі Банку» та «А-Банку». Я намагалася оформити реструктуризацію заборгованості та просила про відстрочку платежів. Сплачувала хоча б частину відсотків, але була змушена знову брати нові кредити, щоб покривати старі. Усе це, особливо на тлі вагітності, погіршувало мій психоемоційний стан. Я почала втрачати надію і відчувала, що ситуація стає критичною.

До кінця березня 2024 року я ще намагалася сплачувати відсотки. Але після народження дитини 31 березня 2024 року я усвідомила, що більше не в змозі продовжувати це. Мій дохід повністю припинився, я перебуваю у відпустці по догляду за дитиною, і не маю можливості навіть обслуговувати відсотки, не говорячи вже про погашення основного боргу.

Наразі я перебуваю у стані емоційного виснаження, у декреті, на утриманні новонародженої дитини. Дзвінки колекторів, у тому числі родичам, лише погіршують моє становище та викликають панічні стани.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.