Історія 511

Моя кредитна історія – Ісакової Людмили Валер’янівни, почалася у вересні 2019 року, коли я попала в тяжку ситуацію. Стан здоров’я раптово погіршився, необхідна була непроста операція і потім реабілітація. Спайкова хвороба, кишкова непрохідність + погіршився стан щитовидної залози внаслідок утворення великих вузлів з двох сторін, об’єм яких в 4 рази перевищував норму. Через 2 місяці зненацька сталась ситуація, коли у моєї мами вийшов з ладу кардіостимулятор, який повинен був працювати ще принаймні 3 роки. Терміново була зроблена операція по заміні кардіостимулятора, за який довелось заплатити готівкою. Гроші на це позичали у знайомого Михайло Сніцар  – розписки не було, бо були дуже близькими друзями, думаючи, що нам вдасться вчасно їх повернути, але в зв’язку із пандемією всі концерти, виступи були скасовані і відповідно доходи різко зменшились. Після операції мама прожила ще 3 роки і померла у віці 95 років. 

Перший кредит взяла 21.07.2020 у сумі 5 000 грн. на оплату комунальних послуг. 

З моменту взяття першого кредиту, багато чого змінилось в моєму житті. В пошуках грошей на перекредитування зіткнулась з шахрайським бізнесом (травень 2021 рік), які обіцяли надати 60 000-70 000 грн., для закриття всіх кредитів, але після підтвердження мною своєї платоспроможності – оплати 5 000 грн. в середньому, потім ці кредитори зникали. (Fly pay ще одна  шахрайська організація витягнула з мене 8 400 грн. скріншот додається. Ще одна з шахрайських організацій – в травні 2021 р. я по оголошенню звернулась до Шурига С.В. представлявся по фальшивому паспорту як Желязко А.О.  про надання мені кредиту. Після сплати 5000 грн. на вказаний рахунок він пропав. Я написала заяву в поліцію і в 2023р. його арештували. Мене викликали на суд в якості постраждалої. Для більш позитивного рішення суду він  повернув мені завдану шкоду. Подальша доля його мені невідома).

Я була як загнаний звір, у мене була тільки одна думка – що ще продати, щоб закрити всі кредити? Я готова була за 10 000$ закласти в іпотеку будинок, в якому ми живемо, тільки б розрахуватись. Я йшла вже з документами на підписання угоди, але зустріла знайомого адвоката і розповіла йому все про мою ситуацію та про іпотеку, за ради якої іду на зустріч. Адвокат став спасінням, бо він сказав, що люди, які займаються таким позичанням грошей під іпотеку – в будь-який час можуть відібрати наш дім і виставити нас на вулицю. Розраховувати нам з чоловіком не має на кого. У чоловіка запалення тазостегнового суглоба, який він заробив під час роботи в холодному приміщенні ще у 2016 році, внаслідок чого був поставлений діагноз коксартроз ІІІ-ІV ступеня, тобто останній ступінь запалення, який вимагає на даний момент операції з заміни цього суглоба. Ходити практично не може, на роботу змушений їздити виключно на таксі, так як відстань до зупинки транспорту від дому і до філармонії є завелика, пройти її пішки він не в стані, ще до того зламалася його тростина і тепер замовили нову, бо без неї він взагалі не може пересуватися. Проходимо обстеження. 

На теперішній час ми проживаємо з чоловіком вдвох, засобами для існування є моя пенсія та пенсія чоловіка 4 000 грн. й 0,5 ставки у філармонії, він музикант віолончеліст. 

Остаточно перестала платити по кредитах в середині травня 2021 роцы, коли щодня переді мною були 7-9 позицій, які треба закрити повністю або сплатити відсотки дуже великі за пролонгацію. Пом’якшити умови кредитування неможливо. Єдиний спосіб якось відтягнути оплату – це пролонгація і потім сплата відсотків. Тиск зі сторони кредиторів був шалений – дзвінки з погрозами приїзду і розправи, дзвінки всім знайомим. Останнім часом перестала зовсім виходити в місто, не хочу бачити людей, приймати дзвінки, боюсь підходити до дверей та й взагалі відкривати двері. Дуже сильно замкнулась в собі, я творча особистість (музикант), мій психоемоційний стан завжди на межі зриву, дуже тяжко переживаю все, що з нами сталось.

Майно – будинок, зареєстрований на мене. Намагались продати його – без успіху – бажаючих не було, оскільки є свої нюанси – немає заїзду до будинку, він знаходиться в глибині між іншими будівлями. Мамин будиночок також намагались продати впродовж року – не було жодної пропозиції.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.