Історія 493

Моя кредитна історія – Загинайка Максима Олександровича, почалася в березны 2021. Довелося взяти свій перший кредит, оскільки на той момент я навчався в Тернопільському національному медичному університеті, стипендії не було, працював на складі будівельних матеріалів, обслуговував клієнтів, погрузка в автомобіль будівельних матеріалів (гіпсокартон, плитка, цемент, профіль, ламінат), розгрузка фур, вагонів, доставка матеріалів в новобудови, тобто виносили на поверхи по сходах. І так кожного дня з 8:00 по 16:00 пари, після пар швидко на роботу до 21:00. Грошей просто не вистачало ні на що. Проїзд, мається на увазі маршрутка, між парами по різним корпусам треба було їздити, на роботу, з роботи додому в день тільки на проїзд виходило 60-70 грн.  Продукти харчування купували все по знижках. Оренда та сплата за комунальні квартири багато забирало. Але як там важко не було, певний час по кредитам сплачував все вчасно. 

З моменту взяття першого кредитного ліміту, змінилось дуже багато чого в моєму житті. З початком повномасштабного вторгнення в Україну працював як і раніше. Я навчався в Тернополі. Ми з дружиною проживали та орендували квартиру. У жовтні 2021 р. відбулася прекрасна подія дружина була при надії. Та погана новина, нажаль 21жовтня 2021 року, помер мій батько. Батько ветеран війни афганець. Атеросклеротичний кардіосклероз. Під час перебування на стаціонарному лікування: ЕКГ, УЗД ОЧП, ЗАК,ЗАС, біохімічний аналіз крові, консультація невропатолога, кардіолога.  Причина смерті зупинка кровообігу, серця та дихання. Тоді ситуація стала ще гіршою, тому що на той момент батько хоча б якось допомагав фінансово, міг виручити в скрутну хвилину. Але саме після його смерті, виявилося що в батьків також були кредити. Матері б довелося самотужки закривати кредити, які на той час вона вже не в змозі була покривати. Залишитись осторонь я не міг, якийсь час ми разом намагалися впоратися і з її кредитами, але нажаль нам це вже було не посильно, а вже у жовтні 2022 р. померла моя мама. На той час, незадовго до її кончини, ми з сім’єю повернулись додому, все було добре, але були додаткові витрати на родини та їх підготування. Також треба було забрати дружину з немовлям до охайної оселі, довелося зробити косметичний ремонт та на облаштування дитячого куточка, також пішли додаткові витрати. Початок інтернатури з 1 серпня 2022 року, ЗП лікаря-інтерна на 0,5 ставки мед. брата разом 11 тис. Грошей бракувало тому що, дружина була в декреті крім 860 грн., в міс. нічого не отримувала. Кошти потрібні були в основному на дитину: підгузники, дитяче харчування, ліки в перші місяці досить часто хворіла, одягнути. Крім цього моя інтернатура була за 50 км. від мого місця проживання.  В червні 2024року, я закінчив інтернатуру. Також в червні 2024р., я отримав кошти по страховому депозитові, який я оформив 2017 році, сума 200000 грн. На той момент я закрив всі малі кредити і деякі банки, роздавав всім друзями та родичам борги, відремонтував автомобіль, який перейшов по спадщині, причина поломки пробита та деформована ГБЦ. Вартість ремонту та додаткового обслуговування (заміна тормозних колодок, патрубків охолоджувальної системи, масла, фільтри, свічки, термостат, прокладка ГБЦ, шліфовка головки, розширювальний бачок, антифіриз) разом приблизна сума 20-25 000 грн. Косметичний ремонт в будинку – 30 000грн. Розраховувати нам з дружиною не має на кого, тому що фінансово вже давно були незалежні, та і немає в нас таких людей поруч, щоб могли допомогти покрити наші фінансові труднощі. На теперішній час працюю, але моєї заробітної платні вже ні на що не вистачає.

Остаточно перестав сплачувати по кредитам грудень 2024 року. Домовлятись по суті не було й можливості, бо коштів не було, а кредитів 44 штуки. Телефонували та писали дружині: деякі говорили адекватно, що в мене є заборгованість і хай зв’яжеться з компанією, а деякі погрожували, що приїдуть, що зараз будемо всім дзвонити і родичам і знайомим, щоб за нього закрили борг, також що я надав контактний номер телефону, як довірена особа, хоча я не надавав. Друзям, знайомим так само. 

Почуваю себе дуже пригнічено. Майже не сплю, постійні думки, де взяти гроші не дають мені спокою, а ні вдень, а ні вночі. В мене не проста робота, маю постійно бути зосереджений, але це дуже важко, коли від одної думки, що буде далі з сім’єю, яке майбутнє очікує дитину? Стає моторошно та ніяково, що зараз я не в змозі забезпечити майбутнє.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.