Історія 491

Моя кредитна історія – Мартиненко Наталії Олександрівни розпочалась із того, що на початку літа 2023 року до нас приїхали родичі мого колишнього цивільного чоловіка із Запоріжжя і стали у нас жити. Він без мого дозволу їх запросив. Сказав що я тут ніхто і він сам буде вирішувати. Прожили вони у нас 3 місяця – це були страшні місяці мого життя, у нас і так стосунки були важкі, бо колишній чоловік дуже сварливий та нетерплячий, хоча слід зауважити, що в сім’ї заробляла стабільно лише я, він працював постійно на тимчасових підробітках. Почалися великі скандали, родичі хотіли залишатись у нас жити. Вони всі хотіли мене з дітьми вигнати на вулицю. Чоловік повністю став на їх місце та їх підтримував в усьому. Всім нам дуже важко було жити в одній квартирі. На роботу ніхто не бажав влаштовуватись, сплачувати комунальні платежі відмовлялися, приймати участь по веденню домогосподарства також відмовлялися, я була вимушена і кошти заробляти, і обслуговувати весь дім. 

Одного вечора я прийшла додому з роботи і хотіла мирно побалакати з родичами, щоб якось допомогти їм із роботою, але вони скоїли скандал. Колишній чоловік застосовував насилля у мій бік. Мене захищали мої діти. Був дуже великий скандал. Я від нього пішла на орендовану квартиру.

 Прожила із дітьми місяць, але грошей катастрофічно не вистачало. Треба було платити за орендовану квартиру, тому мені довелося повернутися назад до чоловіка. Але ситуація з чоловіком не змінилась, проте життя продовжувалось і треба було збирати дітей на навчання. Старша донька закінчила школу і вступила в м. Кропивницький в університет на платне навчання.Треба було платити за навчання. Меншого хлопчика треба було збирати до школи. Він у мене має інвалідність, в 6 років йому зробили тяжку операцію, тому він потребував постійного медичного обстеження. У цей час треба було їхати в дитячу лікарню на планове обстеження. Розпочались дуже важкі часи, колишній чоловік не бажав приймати участь у вихованні дітей. 

Після цих подій ми з чоловіком розійшлися. Родичі поїхали на зйомку квартиру. Я залишилася одна з двома дітьми, мені було дуже важко.
Тому і довелося взяти кредит, але я працюю і працювала завжди, тому була впевнена, що зможу вчасно сплачувати за квартиру та певний час сплачувала все як треба.

Перший кредит я взяла 20.06.2023 року у розмірі 70000 грн. Саме цей  кредит і став  найтяжчим, бо він мене затягнув у боргову яму. До наступного перекредитування призвів перший кредит, тому що мені треба було платити старшій дитині за навчання, збирати меншу дитину до школи. 

З моменту взяття першого кредиту, змінилось дуже багато чого в моєму житті і ці всі зміни в гіршу сторону. Діти повністю на моєму забезпеченні. З колишнім чоловіком важкі відносини, які не налагодились. Він нас дуже сильно ображав. Я важко заболіла. Після нервового зриву, почалися проблеми із серцем, постійний головний біль та  болі в  спині. Я зверталася до невролога. Він мені призначив заспокійливі та виписав на місяць уколи. Я лікувалася. Мій нервово психічний стан був не дуже добрий. Треба було знову платити дитині за навчання, грошей не вистачало, я заплатила тільки половину. Допомоги мені чекати немає звідки. Батьки у мене живуть у селі та їм самим треба допомагати. Мені довелося в цій складній життєвій ситуації взяти кредит. Як там не було важко, старалася сплачувати кредит по графіку. Але все одно грошей не вистачало. 

Нервові розлади, депресія, пригнічення, панічні атаки, призвели до погіршення мого фізичного стану. Вже 2-ий рік у мене тягнеться чорна полоса. Іноді не хочу жити, але задля дітей треба бути сильною. Вся зарплата йде на кредити.

У вересні 2024 року вже не було чим сплачувати за кредити. Раніше платила хоча б частинами. На теперішній час повністю фінансово виснажена. 

Колектори дзвонять постійно, погрожують по телефону мені, моїм дітям та батькам. Почуваюся дуже важко,  у мене нервові розлади. Іноді крутиться голова, колить серце. З’явились страхи, панічні атаки. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.