Історія 486

Моя кредитна історія – Пастух Наталії Миколаївни, почалася з 2020 років. На той час в мене була дуже хвора мати, яка не пересувалась самостійно. Я постійно доглядала її і періодично доводилося позичати гроші у людей, бо мама потребувала постійного лікування, в неї були дуже великі рани, по тілі пролежні. Щоб зменшити біль, постійно треба було купувати ліки та мазі, знеболювальні, памперси та пелешки. В мене все це назбиралось, треба людям повертати і дітей годувати взувати, тому почала користуватися кредитами. 

Саме йшла осінь, діти не мали осіннього та зимового одягу, а на це все потрібні були не малі кошти. Маленька доня часто хворіла і доводилось постійно купувати ліки. Всі виплати, які я отримувала, йшли на продукти харчування, побутову хімію, мобільні зв’язки,  інтернет, заплатити за світло та заправляти балонний газ, щоб було на чому варити їсти.

Почала звертатися у мікрофінансові установи на початку 2022 року. Перший час я повертала кредити часто навіть раніше, ніж потрібно було, одні закривала, другі вносила пролонгації. Згодом користувалася кредитами все частіше і частіше. Кредитори постійно  телефонували до мене, пропонували начебто вигідні для мене умови користування кредитами. На початку користування кредитами я не бачила в цьому проблем, так я мала домашнє господарство: птиця, свині, корова та ще мала соціальні виплати. Однак вже в 2023 році хазяйство не мала, бо не мала чим їх годувати, на це також треба не малі кошти та і сама здоров’я втратила. Перший час ми купляли дрова, які різали самі та рубали, але так як вже сил не вистачає, почали купляти готові рубані дрова. Дрова обходяться близько 40 тисяч гривень за ці три машини, а з кожним роком вони все дорожчають та дорожчають. 

Старший син поступив на перший курс у Харчовий Коледж, мені потрібно його зараз одягнути, взути, заплатити за гуртожиток на пів року в перед та купити інше необхідне для навчання. Молодший син іде у 8 клас, так само одягти взути, скупити канцтовари, а з вересня будем записувати на гурток по футболу, так як мають на брати команду хлопчиків, і він дуже проситься на футбол. За рекомендацією психолога треба, щоб перед тим, як іти до школи, донька пройшла адаптацію у садочку, бо вона в мене дуже сором’язлива. Тепер також треба придбати все не обхідне для цього. На даний момент, так як ми живемо у селі, роботи тут не має взагалі ніякої. На жаль, дітей я не маю на кого залишити, так як батьки померли. 

Наприкінці 2023 року я припинила виплачувати кредити, бо з одного в другий, з другого у третій назбирала цих боргів та не мала з чого повертати. Пояснювала кредиторам неодноразово про важкість свого фінансового становища, що прихистку в мене не має.  Колектори виснажують дзвінками всіх, старості села, сусідам, щоразу одне те саме. Зараз перебуваю у повній розпачі. Постійно пригнічений стан. Майже не сплю та постійно відчуваю моральну та фізичну втому.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.