Історія 484

Моя кредитна історія – Базелюк Галини Іванівни,  почалася з 2024 року. Хочу зауважити, що кредити я брала на потреби сім’ї. Ми живемо в селі, у маленькій, старенькій хаті, яка отоплюється грубками. Від початку опалювального сезону, коли ми починаємо топити в грубках і до кінця опалювального сезону, нам потрібно 20-25 складометрів дров, а це складає у розмірі 30 тис. грн. Зараз дрова заготовити дуже тяжко, немає робочої сили, чоловіків в селі майже не залишилося, багато хто служить в ЗСУ. Тому як тільки з’явилася можливість, щоб привезли дрова, відразу за цю пропозицію вхопилася. Саме тоді і змушена була взяти кредит, бо допомогти фінансово мені немає кому. Тато мій помер ще у 2019 році, мама пенсіонерка має лише мізерну пенсію. Чоловікові батьки також не допоможуть, бо тато його дуже давно помер, а з мамою ми не спілкуємося, бо вона живе в країні агресора. 

Взявши перші кредити, я думала що буду в змозі їх поступово погашати, так як чоловік має стабільну зарплату і я повинна була вийти на роботу з декретної відпустки. Певний час по кредитам сплачувала все вчасно. 

З моменту взяття першого кредиту, дуже багато чого змінилось.  Багато різних проблем було з будинком. На веранді навесні 2024 року почав протікати дах. Майстер сказав, що обов’язково потрібно міняти покриття, бо дах знаходиться в аварійному стані. Довелося вікно міняти, бо від протікання покриття прогнило вікно у веранді (воно було дерев’яне). Тоді я позичила у своєї двоюрідної сестри (Омельчук Ірини Борисівни) 60 тис. грн., на закупівлю матеріалів і оплати роботи. Матеріали купили (вартість всього виявилася більшою ніж очікувалося), на оплату майстру вже не вистачало. Вирішила трохи відкласти ремонт, щоб дозбирати гроші. Але часу в нас не було, тому що влітку пройшов сильний буревій і розкрило частину покриття, від чого почала руйнуватися хата. Той матеріал, який був для даху, частково був складений на дворі, буревій його майже знищив. Знову прийшлось частково купувати новий матеріал. Знову скористалася кредитом. До того постійно є супутні проблеми. В мене троє дітей. Старшого і середнього синів потрібно було зібрати до школи, а молодшого в садочок. Дуже багато чого потрібно було купувати. Менший син часто хворіє, незалежно від пори року, часто потрібно на лікуватися. 

Все якось навалилося в один час. Гроші віддати сестрі, заплатити за дрова, кришу робити, щоб хата не руйнувалася, вікно купити, діти хворіють; вже не кажучи про те, що потрібно щось їсти і платити за комунальні послуги. Середня за віком дитина, на інклюзивному навчанні, є певні проблеми у психічному розвитку, дитина постійно має займатися з фахівцями та проходити певні обстеження, на це також треба додатково фінансові ресурси. Молодша дитина також з раннього дитинства має певні фізіологічні проблеми, зараз під наглядом лікарів, за порадою яких маємо часу до 6-ти рочків сина (відсутнє одне яєчко), маємо постійно їздити до фахівців на огляд. Так і почалися братися кредити один за другим. 

Негаразди почалися, коли одного місяця затримали чоловіку зарплату, потім і наступного місяця також. Він військовий і там не завжди бувають вчасно виплати по зарплаті та й в нього також є додаткові витрати, щоб утримувати себе на фронті (постійно щось виходить з ладу і треба купувати знову, і знову, бо від цього залежить його життя). Коли вийшла на роботу з декрету, виявилося, що попала під скорочення. На теперішній час працює тільки чоловік, але його заробітна плата не може покрити і всі сімейні розходи, і сплати по кредитам. Я зараз перебуваю у пошуках роботи. Остаточно я перестала виплачувати кредити в листопаді 2024 року.

Неодноразово пояснювала кредиторам важкість свого фінансового становища та намагалася домовитися з кредиторами, щоб вони хоч на декілька днів поставили на паузу зростання відсотків, проте вони навідріз відмовлялися. Слухати обставини мого життя їм було не цікаво, жодних пропозицій не надавали. 

Зараз живу з відчуттям, що ВСЕ!!! КІНЕЦЬ!!! Я в боргах з головою і не знаю як з цим жити далі. Майже не сплю ночами, та постійно знаходжусь в пригніченому стані, емоційний стан мій зараз не стабільний, дуже переймаюся за майбутнє дітей та чоловіка. Чоловік зараз служить в ЗСУ, ще з травня 2022 року, лежав в лікарні 2023 року, видалили пухлину.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.