Історія 468

Моя кредитна історія – Кошелюка Юрія Олександровича, почалася через складну життєву ситуацію, хворобу батька. У січні 2022 року, перед війною захворів мій батько на гіпертонію та серцеву недостатність. І через місяць, 17 лютого потрапив до лікарні на стаціонарне лікування. Воно виявилось не з дешевих, відразу пішло 10 000 грн., як для села – це дуже велика сума. Тому я вирішив якось допомогти батькам і почав шукати підробіток. В селі роботи не багато, за яку можна отримати гроші, але я постійно підзаробляв, та певний час сплачував по кредитах вчасно. 

Перший кредит я взяв 01.05.2024 для власних потреб, через те, що майже всі гроші вдома йшли на лікування батька. Найтяжчим для мене виявився кредит, який я взяв 10.11.2024 на суму 2 500 грн., тому що почалась осінь, сезонний підзаробіток закінчився і тому мені довелось важко шукати гроші для його закриття. Я маю коня, то переорював людям в селі городи за 200-300 грн., почав в селі рубати дрова теж за гроші, бо дуже сильно боявся протермінування, і це відчуття постійно не давало мені спокою, та ще й працювати доводилось дуже тяжко.

17.10.2024 довелося купувати машину дров, тому що  будинок отоплюється дровами і витратити 5 000 грн., але і цього мало, щоб повноцінно перезимувати. Остаточно перестав сплачувати по кредитам у грудні 2024 року,  грошей просто не вистачало взагалі ні на що.

На початку грудня я оформив ще кредити, оскільки мені потрібно було повернути борг другу, Дорошу Михайлу, відповідно до Розписки (додається), який я позичав на лікування батька, тому що мій батько кожного року лежав у лікарні. 

З моменту взяття першого кредиту змінилось дуже багато чого в моєму житті. Перших 2 роки грошей не завжди вистачало, але з кожним роком ставало все гірше. Тому Йшов час а віддавати потрібно було, тому я вирішив взяти знову кредит, щоб закрити попередній.  Через це з грудня місяця я ще більше почав пити горілку. Отямившись, я почав розуміти, що накоїв, але було пізно, почали рости проценти, штрафи за кредити. 

Найбільшим страхом на той час в мене було те, що колектори почнуть дзвонити до батьків і друзів. Батько і так був хворий на гіпертонію та серцеву недостатність, тому я робив все, щоб уберегти батьків від лишніх хвилювань. З кожним днем поглинувшись з головою у пошуки вирішення проблем, я став ще більше випивати, закрився в собі. Спочатку, щоб якось вирішити питання з кредитами, почав шукати додаткову роботу, перебирав вдома картоплю для продажу, але в 2024 році врожай картоплі був поганий, тому вийшло заробити мало, це зазвичай сезонна робота, яка з нестабільним заробітком. Тому через деякий час навіть прийшлося кодуватись від горілки, щоб врятуватись і заплатити 2000 грн., які назбирав з рубання людям дров. 15.01.2025 я був вимушений звернутись до психотерапевта, щоб почати процедуру кодування і вона призначила мені таблетки Fluoxetine і Пругамма для покращення самопочуття, бо я був у великій депресії. Курс цих таблеток коштував 1 000 грн. На теперішній час живу разом з батьками, ми живемо у будинку в селі, тримаємо господарство: корову, коня, свиней, садимо картоплю і з господарства живемо.

Спочатку, щоб домовитись з кредиторами, я почав їм писати, що шукаю гроші,  на що я чув відповідь оплатити треба до вечора, компанія чекати не буде, тому домовитись не вийшло. І вже наприкінці січня 2025 року почали мені погрожувати. 

Із майна маю тільки один старенький мотоцикл, який дуже побитий і ледь їздить. Продати в мене нічого, щоб покрити борги.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.