Історія 461

Моя кредитна історія – Жучок Вікторії Володимирівни,  почалася нещодавно.  Цей рік я безсумнівно можу назвати найскладнішим, через фінансові проблеми, які регулярно виникали і з якими мені самій важко було боротися

Я з незаможної багатодітної сім’ї, й з раннього віку батьки привчали нас правильно заробляти гроші, тільки чесною і важкою працею та завжди допомагати один одному, в тому числі в фінансових питаннях. Після закінчення школи я не пішла в вищий навчальний заклад, почала одразу працювати,щоб фінансово допомагати батькам та вирішувати свої особисті потреби. Батьки офіційно не працювали, бо в селі роботи не було, допомоги від держави для багатодітної сім’ї не отримували, тому гроші заробляли важкою працею на сезонних роботах за кордоном. Так як я одна із старших дітей в сім’ї і вже могла сама заробляти кошти для себе, то також поїхала за кордон на сезонні роботи, назбирала кошти і після того як виповнилося 18 років, я переїхала до Києва. 

В дорозі в мене вкрали всі гроші, які потрібні були мені на перший час щоб влаштуватися. В Києві на той час вже жила моя подруга,тому перший місяць я жила з нею в кімнаті яку вона орендувала. Я одразу влаштувалася на роботу, коли я почала розуміти, що маю вже стабільну зарплату,зняли з подругою разом квартиру і ніби життя ставало кращим. Я знала, що в подальшому хочу бути стилістом-перукарем, так як вже давно захоплювалася цим. Старші брати і батьки фінансово допомогли, щоб я змогла пройти курси, після чого звільнилася з попередньої роботи і одразу почала займатися улюбленою справою. Знайшла студію, де саме не вистачало стиліста – перукаря. Разом з іншими майстрами ми стали однією командою, хоч і працюємо кожна сама на себе, тобто неофіційно, та орендуємо приміщення. Щоб почати працювати, мені потрібно було закупити всі необхідні інструменти та стайлінги, які коштували не малих коштів, тому я вперше взяла кредитний ліміт в банку. Я закупила всі необхідні інструменти і почала відпрацьовувати те, чого мене навчили на курсах. Перший час клієнтів не було, лише люди, на яких я могла тренуватися. Відповідно треба було закуповувати матеріали щомісяця які закінчувалися, а ще плата за квартиру та власні, хоча б мінімальні потреби. Тоді я і почала звертатися до мікрофінансових організацій, брала не великі суми і до закінчення термінів я їх закривала, тобто кредитна історія в мене була хороша. Так я жила рік. Час від часу брала кредити, але завжди вчасно закривала їх. 

З моменту взяття кредитів, я дуже закрилася в собі, таке відчуття ніби я одна і немає нікого хто міг би допомогти подолати цю проблему. Завдяки мамі, яка говорить, що все буде добре, я справді вірю, що так і буде. Але близько півроку тому в мене настала так звана “чорна полоса”. Я вже живу сама на квартирі, бо подруга переїхала до хлопця, тобто платити треба вдвічі більше. Мені вистачало коштів, які я заробляла, щоб оплатити оренду та комунальні але і тільки на це. Старший брат в армії. Перший час вони отримували кошти, потім їм платили вже копійки, а бувало, що не отримували нічого. Він просив допомоги в мене, коли в нього були якісь проблеми і потрібні були кошти оплатити суд, на купівлю дрона або навіть просто купити щось з продуктів. Я шукала будь-які варіанти, щоб допомогти. Менший брат закінчував 11-ий клас. Випуск, іспити, вступ – також потрібно чимало коштів. В цей же період в мене почалися проблеми зі здоров’ям. Важко ходити, біль в колінах та спині. Тому почалися візити до лікарів, обстеження, мрт, аналізи, лікування – і звичайно все дуже дорого, оплатити що я не мала можливості. Також вже довгий час турбували сильні болі в зубі, я пішла в клініку і ситуація була не дуже, тому потрібно було починати лікування, і кожен візит це була захмарна сума для мене. І на всі ці проблеми в мене було тільки одне вирішення – кредитні ліміти і звернення до мікрофінансових організацій. Кожного разу коли я брала ці кошти, для мене це було морально дуже важко і крізь сльози, але іншого виходу не було. Я вважала що я сильна, буду багато працювати і так само як раніше, я зможу потрохи віддавати кошти. Згодом, телефонує мама, вона перебувала у розпачі, розповіла що давно позичала кошти які зараз потрібно було терміново віддати. Сума була не маленька, і їй не вистачало ще частини коштів. І мені знову довелося звернутися в за новими кредитами. Я почала працювати на двох роботах: вдень продовжувала працювати перукарем, а вночі в продуктовому магазині. Все ж в нічні зміни я не змогла довго працювати по стану здоров’я, бо фізично це була дуже тяжка для мене робота, тому через місяць я звільнилася. З квартири я з’їхала і почала орендувати кімнату, щоб економити кошти хоча б на цьому.

Я перестала оплачувати відсотки в мікрофінансових організаціях, бо вже фінансово не могла. Час іде, відсотки ростуть, колектори почали дуже часто турбувати мене, моїх рідних і навіть людей з мого села, які ніяк не пов’язані зі мною. Я закрилася в собі, морально розбита, не знаю, що робити далі та як вирішити це питання, якщо коштів виплатити борги немає. Постійний стрес і безсоння турбують все частіше. Розказати нікому не можу. Зустрічі з друзями відбуваються вкрай рідко, бо посміхатися і робити вигляд, що все добре вже теж не можу. Стан нерозуміння: “як бути далі?!” 

Востаннє я внесла платіж 06.08.2024 в Monobank. Також було автосписання від CreditPlus 31.08.2024 в сумі 1 960 грн. (на той час це всі наявні кошти на карті).

З кредиторами не було можливості ніяк домовитися. Слухати мої життєві обставини та важкість фінансового становища їм було не цікаво. Коли почала отримувати пропозиції оплатити зі знижкою, нажаль ці пропозиції були вже недоречні, бо можливості сплатити їм по їх умовам було неможливо. Зі сторони колекторів регулярно отримую телефонні дзвінки (це буває більше 50 дзвінків за день), які зараз вимушена ігнорувати бо з приводу їх постійно дзвінків відчуваю розхитаність нервової системи та нервових зривів. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.