Історія 458

Моя кредитна історія – Сеньшиної Тетяни Андріївни,  почалася у 2018 році. Перший кредит взяла у банку, так як я була вагітна, не вистачало грошей на обстеження. Виплачувала кредит вчасно та неодноразово погашала повністю. Після пологів, через півроку, я залишилася сама виховувати сина, оскільки подала на розлучення з чоловіком, який пив і застосовував насильство по відношенню до мене. Я ніколи не була без роботи, займалася приватною діяльністю (представляла послуги краси для дівчат: брови та вії). У 2021 році я познайомилася з чоловіком з яким ми жили разом, спочатку він був проти, щоб я працювала і тоді я взяла кредитну картку, виплачувала з сімейного бюджету, без затримок, у жовтні місяці ми прийняли рішення взяти кредит готівкою, щоб купити автомобіль, на той момент я вже працювала. В наших відносинах почався розлад, я вирішила продати машину, але поки гроші лежали вдома за машину, на гроші, які я планувала віддати банку, чоловік купив іншу машину і оформив її на себе. Так я залишилася, без грошей, без машини та з кредитами. Потім, я звернулася в інший банк за кредитною карткою + кредит готівкою.

Коли  почалося повномасштабне вторгнення в Україну, у перший день війни мене скоротили. Я взяла сина і поїхала до Польщі, поки були кредитні канікули, ми були в Польщі, потім поїхали до Румунії і потім я повернулася, бо розуміла, що треба шукати роботу та розраховуватись з боргами. Ще якийсь час я регулярно платила за кредит, бо були підробітки, я за гроші мила під’їзди, вікна, сиділа з дітьми знайомих. На жаль, так як дитина ходить у садок, потрібно було шукати роботу з відповідним графіком і син зі слабким імунітетом, дуже часто хворіє і через це в багатьох компаніях мені або відмовляли відразу, або через якийсь час. Звернутися, особливо за допомогою нема до кого, мама у мене інвалід 2-групи (штучний клапан на серці), тато без роботи. Ось так я і почала тонути у фінансовій ямі, я почала брати кредити, щоб перекривати попередні. Колишній чоловік у житті дитини не бере участі, ні фінансово, ні морально, аліменти не платить і відкрито вже на нього справу за злісне ухилення від не сплати аліментів, але мені від цього не легше. 

Потім я згадала, що мій кум крутився в оточення адвокатів і юристів і я звернулася до нього за допомогою, я хотіла що б він допоміг мені знайти адвоката, який допоможе мені пройти процедуру банкрутства. 23 жовтня  2023 року, я звернулася за допомогою до нього (Федченка Івана Івановича) за допомогою. Тоді він передав мене своєму знайомому (Віталію Володимировичу, прізвище мені не повідомили), сказав про те, що він адвокат і в нього своя колекторська компанія. Після того, як ми зв’язалися, мені озвучили суму в повідомлені 25 000 грн, потім передзвонили та озвучили суму у розмірі  100 000 грн. А сумму у розмірі 25000 грн., я мала перевести на карту кума того ж дня, але грошей у мене не було від слова зовсім, тоді я оформила кредит у мікрофінансовій організації.  15 березня 2024 року зі мною зв’язався ніби-то арбітражний керуючий Олег Володимирович, який запевняв мене, що все буде добре. Сам кум живе у Норвегії. Протягом 8ми місяців (с жовтня 2023 по травень 2024 року) мене водили за носа, що вони працюють і що все буде добре. Говорили, що був суд на мою користь, що всі документи надіслано моїм кредитором. Тоді я ще не розуміла, що мене обманюють, бо через відчайдушний стан і сильний страх за сина я не могла тверезо розцінювати всю ситуацію.  За рекомендаціями шахраїв я перестала оплачувати кредити з листопада 2023 року Тоді мені почали дзвонити з банків і МФО, я всім говорила, що проходжу процедуру банкротства. родичам, розповідали про моє фінансове становище, погрожували мені різними статтями.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.