Історія 457

Моя кредитна історія – Яцкової Марії Михайлівни,  почалася в далекому 2007 році, коли я народила першу дитину. Донька народилась передчасно, вагітність була складною, оскільки у мене були проблеми зі здоров’ям, одна нирка відсутня від народження, високий тиск, усе це призвело до передчасних пологів, шляхом екстреного кесарського розтину. Діагнози у дитини були невтішні – внутрішньочерепний тиск, кальцифікати, гематома та інші супутні діагнози. Перший рік від народження ми її постійно лікували, потрібно було багато ліків, дороговартісне спеціальне харчування, масажі, щомісячні обстеження у м.Львів, коштів на все це бракувало. В цей же час, коли фінансове становище було дуже скрутне, я випадково дізналась, що мій чоловік програє гроші на гральних апаратах. В цей час він був військовослужбовцем і мав нормальну зарплату, та, на жаль, я її не бачила. Я уявлення не мала, що таке ігрозалежність. Коли до мене почали телефонувати і вимагати гроші, які заборгував чоловік, я була в розпачі, то були величезні суми. На допомогу прийшла подруга і я в 2008 році позичила в неї 3 000 доларів, та тих грошей не вистачило щоб віддати усім людям які погрожували. Я взяла кредит у спілці «Довіра». Чоловік обіцяв, що більше грати не буде. Я завжди мріяла про справжню, повноцінну сім’ю і для мене зберегти її було дуже важливо. 

Коли дитині виповнилось 2 роки, я була змушена піти працювати, бо грошей навіть на продукти не було. Я працювала і офіціантом, і адміністратором, і їздила в Київ продавати медичний одяг, пропонуючи його по медичних закладах. З дитиною в цей час допомагала мама. Згодом я з подругою вирішили зайнятись бізнесом, відкрили магазин вживаного одягу в м.Золочеві, зареєструвалась приватним підприємцем, оформила кредит в Приватбанк. Бізнес приносив дохід, все налагоджувалося. І тоді я дізналась що знову вагітна, всю вагітність я пропрацювала, та після народження сина працювати більше не могла і змушена була закрити бізнес. У 2012 році у чоловіка закінчився контракт, він звільнився з військової служби, почав продавати медичний одяг, спочатку відкрив магазин у м.Львів, та, на жаль, магазин був збитковим і він почав возити медичний одяг в Білорусію, спочатку сам, а потім і я з ним. В цей час я була переконана, що він покінчив з азартними іграми, але на орендованій квартирі в Білорусії, я знаходила квитанції з букмекерськими ставками. Постійно він був винен комусь гроші, всі кошти які ми заробляли, ніби в прірву летіли закриваючи незначну частину боргів. У нас не було ніколи власного житла і усі 18 років, житло ми орендуємо, це завжди було важким фінансовим навантаженням для нас. 

У 2015 році я дізналась що вагітна в третє, їздити до Білорусії більше змоги  не мала. На восьмому місяці я дізналась, що чоловік винен 84 600 грн. спільному знайомому, який подав уже в суд, для мене це був страшенний стрес, і у мене почались передчасні пологи. Син народився на 34му тижні вагітності з вагою 1.9 кг. Перший місяць ми провели в реанімації, наступний в центрі для недоношених дітей. Перший рік після народження ми майже постійно перебували в цьому центрі, робили всі рекомендовані процедури, масажі, басейни і це дало результат, дитина почала розвиватись згідно вікових норм. Чоловік отримав державний кредитний грант за програмою «Рука допомоги» на суму 70 000 грн., і ми відкрили бізнес, нашою основною діяльністю було миття автомобілів. Приміщення ми орендували, техніку закупили. Ми почали працювати, і виплачувати кредит, це було не складно, оскільки його розбили на 3 роки з прийнятними умовами. Працювали ми разом, бізнес розвивали, задоволених клієнтів було багато. Почали віддавати старі борги.

У 2018 році у доньки почала боліти нога, лікарі довго не могли встановити діагноз. Кінцевий діагноз був невтішний – дуже рідкісне захворювання – юнацький епіфізіоліс. Грошей на лікування не було, знову прийшлось в знайомих позичати кошти. Операція коштувала 20 000 грн., плюс ще обстеження, набір імплантів разом все близько 30 000 грн. Після операції донька була місяць прикута до ліжка, я працювати не могла, бо потрібно було її доглядати. Але на цьому проблеми не закінчилися, чоловік почав знову програвати гроші. В цей час він взяв перший кредит в мікрофінансових організаціях, до мене почали телефонувати колектори з вимогами і погрозами. Я дуже хвилювалась за маму, оскільки в неї були проблеми зі здоров’ям, після того як вона похоронила двох синів. Я хотіла позбавити рідних від погроз колекторів і почала оформлювати кредити в мікрофінансових організаціях на себе, щоб закривати чоловікові. Перший кредит в мікрофінансових організаціях я оформила 04.06.2019 році. Від тоді почалось пекло… Кредитів було багато, з ранку до ночі я не могла ні про що інше думати крім того, як взяти новий кредит, щоб закрити існуючий, де перекредитуватись  щоб закрити інший і так кожного дня. Я працювала з ранку до ночі, зароблених грошей не вистачало навіть на відсотки. Мій психоемоційний стан був дуже важкий. 19.06.2021 я втратила свідомість, подруга завезла мене в лікарню, МРТ діагностувало інсульт, 2 тижні я була в важкому стані, але продовжувати лікування я не могла собі дозволити фінансово, тому за місяць я вже вийшла працювати, бо розуміла, що мої кредити нікуди не поділись, потрібно оплачувати борги. 

05.11.2021 в мене на роботі виникла пожежа, це було дуже страшне видовище, в цей час двоє моїх дітей були зі мною на роботі. Завдяки злагодженій роботі пожежників всі залишились живі, та майно сильно постраждало. Орендоване приміщення я була змушена відремонтувати, майна було пошкоджено на 90 000 грн. плюс 30 000 грн. я оплатила майстрам за роботи. Поки йшов ремонт, бізнес простоював. Великі витрати і не можливість працювати, знову змусили мене позичати гроші. Не встигли ми оговтатись від пожежі як почалась війна! На другий день повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем служити. Я залишилась сама з дітьми і купою боргів. Працювала як робот, з ранку до ночі, мікрофінансовим організаціям перестала платити, оскільки не було чим. Чоловік служив у Запоріжжі, коштами мені не допомагав. 

14.06.2022 в м.Золочів влучила ворожа ракета, епіцентр вибуху був за 200м від приміщення, де я працюю, на час вибуху я перебувала на роботі з двома дітьми, вибуховою хвилею мене відкинуло на 20м., прийшовши до тями я знайшла своїх дітей під уламками, ми всі вижили, але зазнали значних матеріальних і моральних втрат. В лютому 2024 році я випадково дізналась, що чоловік має відносини на стороні, тривалістю більше року в Запоріжжі. Це було важким ударом для мене. Я все своє життя вважала, що ми – сім’я і відповідальні одне за одного, всі 18 років я намагалась впоратись з його боргами, що призвело до того, що я залишилась сама з трьома дітьми, на орендованій квартирі і з величезними боргами. Я подала на аліменти, чотири місяці їх отримувала та чоловік звільнився зі служби в ЗСУ і вже більше п’яти місяців я не отримую від нього ніякої допомоги. Я подала на розлучення. У мене більше немає в кого просити допомоги і справитись з боргами я більше не можу. У липні 2024р. в мами стався інсульт, я місяць з нею пролежала в лікарні, мама не ходить, не розмовляє і потребує постійної допомоги, як фізичної так і фінансової. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.