Історія 454

Моя кредитна історія – Семенюк Ольги Леонідівни,  почалася з 2016 року десь. Тоді навчалася в Уманському державному педагогічному університеті імені Тичини. Була стабільна робота і потрібно було закінчувати навчання, бо залишалось лиш захист магістерської, тому стояв вибір або шукати кошти на закінчення, або покидати навчання, так я використала кошти з кредитної картки. Потім регулярно все сплачувала, хоч була в декреті, але старалась не пропускати платіж. 

Найважче стало виплачувати кредити, як почався ковід, адже роботи не було, так як працювала на той час вихователем у садочку, а садочки були зачинені, пішли перші просрочки. Але по можливості старалась сплачувати і прострочення, і обов’язковий платіж, коштів не вистачало взагалі. Потім банк запропонував перерекрутизацію, щоб пом’якшити виплати, але нажаль і це не допомогло, і мені ціною розлуки із дітьми прийшлось їхати за кордон, аби були кошти хоча на проживання та хоч трохи погасити борги.

Маючи житло, яке придбала моїй родині моя мати, потрошки робили ремонт, адже діти ростуть, а ми проживаємо на орендованому житлі досі. Коли третій дитині ще не було року, я вийшла на роботу з декрету аби виплачувати кредит. Потім склалось так, що чоловік лишився без роботи (червень 2018 року) і прийшлося користуватись кредитними коштами. Банк в свою чергу збільшував ліміт, відповідно діти ростуть потреби теж, то захворіли, то школа, то гуртки. Остання крапля, яка похитнула нашу сім’ю то була війна, все позакривалося, я сиділа без роботи. Чоловік на сезонній роботі, є в полі робота, є зарплата, немає роботи в полі, немає зарплати. Моя мама, як могла нам допомагала, але все одно не вистачало. На даний час не працюю, але у пошуку роботи, чоловік працює на сезонній роботі механізатором – трактористом.   

У жовтні 2023 року було зроблено останній платіж, кошти взяла у борг, бо вже не було навіть на хліб. У березні 2023 року, банк запропонував зробити реструктуризацію, на що я і погодилась, думала, що впораюся, якщо платіж буде меншою сумою. Банк, як таких хуліганських дій не вчиняв, лише постійні дзвінки, про те, що необхідно сплатити кредит.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.